“Кістка, кинута собаці, не є милосердям. Милосердя – це кістка, поділена із собакою, коли ти голодний не менше за неї” Джек Лондон

«Кістка, кинута собаці, не є милосердям. Милосердя – це кістка, поділена із собакою, коли ти голодний не менше за неї. “Джек Лондон.
**************************************************
Звичайно, ми істоти соціальні. Та все ж. Будучи серед натовпу, не ставайте його частиною. Ви можете жити в «системі», головне, нехай «система» не живе у Вас. Будьте звичайним, серед звичайних людей, залишаючись незвичайним, не підкоряйтесь стадним програмам, стереотипам, хибним цінностям. Слухайте мудрих порад, проте, якщо якась порада не гармонує з Вашим внутрішнім голосом, посміхніться у відповідь і йдіть своїм шляхом…
Не щукай ідеальних людей, шукай рідну душу… Не витрачай час на людину, яка не прагне провести його з тобою…Хтось зловживає твоєю довірою… Ти пробачаєш людям тільки тому, що спочатку хочеш зберегти їх у своєму житті, потім не хочеш причиняти біль… З часом з’являється мужність мати ворогів… Потім… А потім все минає. Навіть кохання і дружба минають, якщо ти/хтось не робиш/робить нічого, щоб їх зберегти.
Не завдавати біль, не судити, не стати байдужим, не втрачаючи вогню в серці, пристрасті до життя, справжньої доброти і щирого милосердя…, мабуть без цього неможливе повноцінне щастя… Проте, почувши Дзвін Війни, будь з тими, хто не вважає тебе частиною свого харчового ланцюжка, що метафорично, що буквально.
Нехай же нам завжди вистачає мудрісті, сил, волі та інтуїції…