Вмирати – не кайфово.
Спочатку питання до всіх читачів: Хто “кришує” наркоманів? Впевнений,що 99 людей із 100 дадуть правильну відповідь-“сліпа” поліція та інші силові структури,включно з судами. Тому в органах МВС вирішили,що наркомани вже не злочинці,а …хворі. Таке складається враження,що всі чиновники поліції закінчили медуніверситети. А як називається хвороба,коли наркоман краде,грабує,вбиває за дозу отрути? Чим хворіють наркодилери,які користуючись “кришею” завозять в Україну десятки тон смертельної зарази щороку? Який діагноз злочинці в мундирах поставили дилеру,який дає перші дози дітям безкоштовно,щоб утворилася наркотична залежність? І як живуть кришувальники і наркоторгівці,розуміючи,що роблять нещасними дітей і їхніх батьків?
Я не лікар,тому відповім на ці питання своїми категоріями.
- Впійманий наркодилер має має отримати мінімум 20 років в’язниці. При повторному випадку- смертна кара.
- Дрібні розповсюджувачі так само мають перевиховуватися за гратами,як мінімум 20 років. Рецидив тягне ту ж саму смертну кару.
- Впійманий наркоман має потрапляти не до лікарні,а після ретельної перевірки на причетність до скоєних злочинів у спеціально створені колонії закритого типу. Там він має або подохнути від “ломки”,або ,років через мінімум 10 перестане бути наркоманом.
- Всім причетним до вживання та розповсюдження наркотиків ,після затримання і суду має бути зроблена кастрація,щоб не плодили собі подібних генетичних виродків.
- “Кришувальники” ,після доведення судом їхньої вини,мають отримувати або довічне ув’язнення,або смертну кару,без права на помилування і апеляцію.
Скажете,що занадто жорстоко? Подивіться в очі батькам,в яких їхніх дітей “підсадили” на наркоту. Подивіться в очі тим людям,в яких через вживання психотропних препаратів народилися психічно та фізично неповноцінні діти. Гляньте уважно,”лікарі” з МВС на обкрадених,та вбитих людей ,бо комусь потрібна була чергова доза. А як ви дивитесь на наркомана за кермом? Кого він може вбити сьогодні,може вашого брата чи сестру?
Наркоманія це гірше,ніж коронавірус,бо від вірусу буває що видужують. Лише жорсткі заходи,без оглядки на різні міжнародні,так звані правозахисні організації,а насправді лобісти наркокартелей,в тому числі і через легальну замісну терапію. Без сюсюкання про права людини,бо поширювачі наркоти і споживачі вже не люди.Без лицемірного захисту “честі мундира”.
Якщо хочемо мати здорових дітей і внуків і нормальне суспільство.
(Від редакції)
У кожного з нас є свій допінг. Музика, спорт, шопінг чи перегляд улюбленого серіалу – будь що. Добре, коли таке дозвілля не приносить шкоди, а допомагає реалізовуватися чи відпочити. Але є й інші, «ейфорійні», штуки, які спочатку дають якийсь кайф і стимул, а потім людина прагне померти від фізичного болю. Це наркотик. Справжній. Від якого майже неможливо відмовитись.
Якби повернути час
Школярці з Івано-Франківська Світлані Любінець було лише 16 років. Вона померла через наркотики. В неї були заможні батьки, хороша школа, гідне виховання. Вона дуже любила життя, завжди була усміхненою, дружелюбною. Чого не вистачало дівчинці?.. Усе почалось з варіанту «за компанію», з цікавості, як це, «зловити кайф». А далі – Світлана просто не змогла зупинитись.
«Свій останній місяць життя вона провела, майже не виходячи з квартири, – згадує, не стримуючи сліз, її мама Олена Любінець. – Коли побачила, що моя дитина згасає на очах, то побігла до лікаря. Але було вже пізно. Нам сказали, що їй залишилось зовсім мало, і єдиний вихід – підтримувати тими ж наркотиками. Не розумію, як я могла не помітити, що Світлана стала наркоманкою. Якби повернути час назад, я б ніколи не дозволила цьому статися».
Найчастіше в небезпечну залежність потрапляють 15?16?річні підлітки. Причини – прагнення бути «як всі» в компанії; бажання випробувати сильні незнайомі відчуття; нудьга, цікавість. Для батьків, які хочуть захистити своїх дітей від наркоманії, особливо важливо знати такі ознаки:
• незвичайне збудження, балакучість, плутана мова; вузькі або розширені зіниці.
• сліди від ін’єкції на внутрішній стороні передпліччя;
• зникнення з дому грошей, речей; виявлення шприца (голки від нього) або невідомого порошку.
Наявність або відсутність наркотику в організмі визначає спеціальне токсикологічне обстеження в лабораторії наркологічної медекспертизи. По аналізах можна визначити дозу і вид наркотику, наявність у крові антитіл до препарату. При цьому антитіла, наприклад, до марихуани можуть виявлятися в крові протягом місяця після вживання.
«Продавці наркотиків перші порції зазвичай дають безкоштовно – поки не сформується залежність, – говорить Валерій Скопич, головний лікар обласного наркологічного диспансеру. – А вже потім, коли на придбання психотропних препаратів потрібні гроші, наркомани скоюють злочини, самі стають розповсюджувачами наркотичних засобів. Навіть перші пробні дози швидко підпорядковують волю людини – викликають бажання знов і знов «зловити кайф». Спочатку формується психічна залежність від наркотику, а коли приєднується ще й фізична (ломка), людина змушена приймати наркотик щодня, іноді – неодноразово».
Валерій Скопич каже, що найлегше вилікувати наркомана, якщо його «стаж» не перевищує одного року. Тоді шанси доволі великі. Що пізніше, то важче.
Сила та профілактика
До наркотичних препаратів відносяться: героїн, морфій, опіум, амфетаміни, кодеїн; бензедрин і барбітурати. Є й інші. Сьогодні наркозалежність поступово «молодіє».
За словами Валерія Скопича, в Івано-Франківську тільки офіційно налічується 460 наркозалежних, вік яких від 18 до 35 років. (Насправді може бути у чотири-п’ять разів більше). Окрім того – 330 осіб, які допускають вживання наркотику, але не є наркозалежними та знаходяться на профілактичному спостереженні. Серед них – 12 підлітків.
Останнім часом багато фахівців приходять до висновку, що звичний спосіб боротьби з наркоманією, коли головна увага приділяється силовим заходам, – неефективний.
Колишній івано-франківський міліціонер Михайло, який просив не називати його прізвища, згадує: «Знаєте, я працював в міліції майже десять років і можу сказати, що «найстаріший» стаж у наркомана – вісім років. Був у мене один такий «екземпляр». За цей час він втягнув у наркоманію понад 60 неповнолітніх, чотири рази лікувався, заразився сифілісом та помер на жінці легкої поведінки… Якщо не чіпати наркоманів, то вони будуть здобувати гроші, «годувати» наркобаронів, підкупляти міліцію. Багато хто з моїх колишніх колег «кришував» наркоманів, бо гроші від такого прихисту – величезні. Але в результаті більшість або втягувались у «розборки», або самі ставали наркоманами».
Таке відбувається не лише в Україні. У багатьох розвинених країнах, де в боротьбу з наркобізнесом вкладаються величезні кошти, вживання наркотиків все одно зростає. Тож єдиний дієвий спосіб протистояти наркоманії – профілактика її розповсюд ження та соціальна реабілітація наркозалежних.
Невтішні прогнози
Валерій Скопич каже, що за останні роки наркоманів тільки більшає. Тенденції до зниження їхньої кількості очікувати не доводиться. Що ж буде далі? Буде гірше. Недорогі та неякісні наркотики освоюватимуть український ринок.
За словами лікаря, нині поширення наркотиків відбувається в основному за рахунок підлітків трьох груп: дітей багатих батьків; підлітків з кримінальною спрямованістю; підлітків, що живуть в районах, прилеглих до центрів продажу наркотиків. Діти просто нудьгують від бездіяльності та неможливості самовираження. Адже держава не надто наполегливо допомагає зайнятістю. Принаймні, безкоштовно.
Зрештою, країна твориться з окремої сім’ї. Немає довіри в ній, не буде й поза нею. А найкращим захистом від наркоманії дітей є любов батьків, рівні довірливі стосунки в сім’ї та зайнятість дитини. Треба лише знайти час.
Краще раніше…
http://report.if.ua/socium/Vmyraty-ne-kajfovo/
Література по дотичній темі: http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=286
Продукти з ГМО вже в Україні. Неоголошений геноцид.
