За однією з версій, Мотрона належала до брацлавської православної шляхти. Припускають також, що вона походила з польської шляхти і її дівоче прізвище було Коморовська (герба «Корчак»), ім’я Олена одержала при хрещенні. Вона рано залишилася сиротою. Дівчині дав притулок рід Хмельницьких з Чигирина, де вона допомагала по господарству недужій дружині Богдана Хмельницького, Ганні Сомківні. Після смерті останньої, Мотрона (Олена) залишилася нянькою при Богданових дітях, ставши його коханкою і незаконною дружиною.

У 1647 р. чигиринський підстароста Данило Чаплинський, ворог Хмельницьких і залицяльник до Мотрони, здійснив за відсутності Богдана напад на його хутір у Суботові, забив до смерті сина гетьмана Остапа і викрав Мотрону, з якою силоміць повінчався.

У 1648 р., зі спалахом Національно-визвольної війни, Чаплинський покинув свою дружину в Чигирині, і Мотрона вийшла заміж удруге — за свого колишнього коханця Б. Хмельницького. Повінчалися вони за православним обрядом того ж року, а у лютому 1649 р. отримали офіційне визнання їхнього шлюбу в Києві від єрусалимського патріарха Паїсія. З великої вдячності Б. Хмельницький подарував патріархові шестеро баских коней та тисячу злотих.

Хоча сам Богдан палко кохав Мотрону, його оточення і насамперед його сини бажали будь-що позбутися її. Серед старшини гетьманшу називали «ляшкою» і підозрювали у зв’язках із колишнім чоловіком — Данилом Чаплинським. У травні 1651 р., під час перебування батька у поході, відомий своїм лютим норовом Тиміш Хмельницький стратив свою ненависну мачуху, повісивши її на воротах садиби. Про це так повідомляв 14 червня 1651 р. шляхтич Кшицький: «Кажуть, Хмельницький наказав жінку свою повісити за те, що виявлено перехоплені листи Чаплинського до неї про те, щоб вона всі скарби закопала в землю, а самого Хмельницького отруїла.»

Прямих доказів про зраду Мотрони немає. Можливо, звинувачення ці були сфабриковані старшинською опозицією і Тимошем особисто. М. Грушевський вказує, що Богдан Хмельницький перед битвою під Берестечком отримав відомості від Тимоша про нестачу коштів у козацькій скарбниці і доручив йому розслідування цієї справи. У результаті гетьманський син повідомив, що гроші вкрадено його мачухою Мотроною і її потаємним коханцем, управителем скарбниці. А вже 20 травня 1651 р. Богданові прийшло повідомлення, що Тиміш стратив їх обох. Звістка про смерть Мотрони завдала Б. Хмельницькому сильного душевного удару і, можливо, була однією з причин поразок козаків під Берестечком.

Нез’ясований і недоведений факт подружньої зради Мотрони та, зокрема, її неординарна особистість, були і залишаються предметом не тільки об’єктивних і ґрунтовних розвідок, але й псевдонаукових спекуляцій.

ПОСИЛАННЯ: Величко С. В. Літопис. — Т. 1. /Пер. з книжної української мови, Шевчук В.— К.: Дніпро, 1991. — 371 с. ; Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 9. — С. 20; Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки / Пер. зі староукр. — К.: Т-во «Знання». — 1992. — 192 с. ; Літопис Самовидця / (Упорядник видання — Я. Дзира). — К.: Наукова думка, 1971. — 208 с. — С. 54