Травневі свята поточного року

30.04.2022 Sribnovit свято., травень

1 травня — Майя — давньослов’янська Богиня рослинності, яка вкриває листям дерева, травами землю «замаює». День посвяти відаючих жінок. У західних країнах Європи з 30 квітня на 1 травня — Вальпургієва ніч. Цього дня вшановується також і Білобог — Бог білого (світлого) дня, добра, щастя; згадується у Велесовій книзі; ім’я цього Бога походить від старослов’янського кореня біл-, індоєвропейського bhol, bha — сяяти, блищати, що асоціативно завжди пов’язувалось із вищим, божественним світлом. Тотожний Світовидові. Виступає переважно в парі з Чорнобогом як два протилежні начала. На думку багатьох дослідників, Білобог тотожний грецькому Аполлону. Геродот записав у V ст. до н. е., що Аполлон прийшов із Гіперборейського краю на о. Делос, тобто із Скіфії в Грецію. Кілька італійських писемних згадок також вказують на тотожність Аполлона з Білуном, Білобогом: Apollini Beleno, Belts, Belenus, Belinus.

2 травня — свято Живи, або Солов’їний Великдень. Приліт солов’їв; потім у п’ятницю по них ворожать: слухають, скільки літ накує зозуля. Моляться про довголіття та здоров’я. Жива — Богиня життя, яка перевтілюється в зозулю, пророкує майбутнє. Польські джерела називають її дочкою Трояна.

2–8 травня — Русалії — Русальний тиждень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Протягом цього тижня жінки розвішують на деревах шматки полотна як жертви Русалкам (або Мокоші), дівчата плетуть для них вінки, кидають на воду разом з пахучим зіллям (лепехою, полином, любистком, м’ятою, шовковою травою та ін.) Це не стільки обереги, як дарунки Русалкам — найдавніша магія перед початком купального сезону. Польовим Русалкам приносять жертовний хліб і кладуть на ниву. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає Русалкою. Увесь Русальний тиждень у наших Предків був святково-чарівним, і кожний день у ньому мав своє значення і призначення.

5 травня (четвер) — Русалчин Великдень — головне свято Русалок — Берегинь Роду. Поминаються Душі Праматерів, приносяться жертви зі свіжовипеченого хліба на води річок. Як подає С. Килимник, молодиці й дівчата у вівторок та середу «зустрічають» Русалок, пригощають (розкладають їжу в полях, лісах, запрошують Русалок «їсти й пити та охороняти наші ниви»), а в четвер настає найголовніша фаза святкування – Русалчин Великдень.

Русалчин Великдень — невід’ємне свято Русального тижня. Це завивання вінків, початок «Водіння Куста». Люди добре розуміли стародавню заборону працювати в ці святки, тому влаштовували веселощі, бо в цей день веселяться й самі Русалки: саме у свій Великдень вони відчувають життя так само, як і люди, тому їх «пригощають» людськими стравами і разом з нами вони водять хороводи, беруть участь в ігрищах та веселощах, можуть любити й радіти життю.

Ритуальнi страви: солодощі, яєчня, пироги тощо.

6 травня (п’ятниця) — Мокоша весняна (свято має рухому дату; цьогоріч збігаться із Зільником). Обряди Русального тижня. Вшанування Богині Мокоші — покровительки жіночого рукоділля. Заборона в цей день усіх видів жіночих робіт, пов’язаних з рукоділлям (шити, прати, прясти, виплітати і т. д.).

9 травня у понеділок — Проводи Русалок. Це спеціальні обряди, щоб позбутися них, спонукати повернутися їх у свій світ. У цей день дівчата в полі, в житах, роблять спільний обід — тризну в честь Русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи Русалкам:

Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.

(інше датування цього обряду — «десятий понеділок», або христ. Вознесення, або перший понеділок Петрівки — видаються помилковими, оскільки вони міцно пов’язані з самими Русалками, Зiльником, Зеленою Неділею).

10 травня — Зільник. У цей день збирають цілющі трави, копають лікувальне коріння. Це день знахарок. Трави збирали самі жінки (найцiлюще зілля — те, яке збирали голими), тому це було винятково жіноче свято. Ритуальні обіди в лiсi, в полі, де збирають зілля: яєчня, вареники, риба, ряжанка. Жертва траві у вигляді хмільного напою — кроплять траву перед обідом. Після збору трав жінки влаштовували колективне купання у трав’яному напарі

Джерело: http://www.oru.org.ua/index.php/bogoznavstvo/kolo-svarozhe/574-travnevi-sviata.html

Література, яку можна замовити тут: