Переглянуло: 67

Трохи про доброту і інтелект…


Що таке доброта, задаймо питання?
Отримаємо безліч різних відповідей, ми почуємо і про співчуття, і про щедрість, і про ніжність, і про дружність…
І майже ніхто не згадає в цьому контексті про рівень інтелекту…
Ба більше, багато хто схильний помилково вважати доброту слабкістю та рисою безхребетних, нездатних протистояти злу та несправедливості…
А це далеко не так.
Добрі люди прекрасно бачать негатив, чітко “розпізнають”, просто вміють, завдяки емпатії, – спокійно маневрувати, обходячи… Добро, як один із найяскравіших маркерів людяності, – не потребує конфліктів чи рукоприкладства для самоствердження… Добро завжди має свою думку “про все це”, проте не поспішає нею ділитися, позаяк надто багато цікавого до вивчення ще є навколо, надто багато потрібно встигнути, тому немає ні стимулу, ні бажання комусь щось доводити, чи обстоювати і так очевидні речі…
І це зовсім не має відношення до байдужості і бездіяльності ( потрібно чітко відчувати різницю)…
Недавно оприлюднено результати дослідження нейробіологів (кoмaнди вчених з Мeдичної шкoли Бocтoнcькoгo унівepcитeту). Якщо коротко (не вдаючись у наукові тонкощі), то висновки з досліджень дають чимало доказів того, що зв’язок між інтелектом та добротою таки прямий і реальний…
Один з професорів психіатрії та психології Вісконсинського університету, який приймав участь в цих дослідженнях, стверджує: “Доброта – це фундамент для здорового мозку… Оскільки ви постійно думаєте не лише про себе і своїх найближчих… Ви починаєте вчитися замислюватися про долю та історії інших, здається, зовсім чужих людей… Думати про них, як про “своїх”… І ставлячи за мету допомогти навіть одній людині, яка дійсно потребує цього, – ви починаєте ВЧИТИСЯ!.. Так, ви вчитеся, освоюючи нові сфери діяльності, вчитеся вести перемовини, набуваєте знань та навиків для вирішення абсолютно нових для вашого мозку завдань…”
Доброта – одна із складових справжнього інтелекту. А інтeлeкт має здатність адаптуватися до змін. Тому доброта має бути сильною.
Звісно, що ми всі нащадки попередніх посттоталітарних та постгеноцидних поколінь, буваємо занадто обережні до змін. Це закладено в нашій системі регуляторів, як cтpaх пepeд невідомим…
Проте, це ж не означає, що потрібно залізти “під ліжко” і навідріз відмовлятися “робити цю кляту домашку”… Саме тут і проходить межа між “дорослим” інтелектом та “незрілим”…
І на останок…
Нас (наших дітей) дуже швидко спіткає конкуренція з ШІ…
І саме в цій “війні інтелектів”, а ця війна, повірте, – буде посерйозніша за нашу сьогоднішню з ординською московією – наявність розвинутого емоційного інтелекту, усвідомленного та унікального Досвіду – суто людського – гратиме найцікавішу “партію”…
*******************************************************
Світ великий. Чи може щось змінити одна людина? Чи не замало у неї сил?
Чоловік ішов берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав в море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх боків. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометров.- Навіщо ти кидаєш ці морські зірки в воду? – Запитав чоловік, підходячи ближче.
– Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинуть, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття.
– Але це ж просто нерозумно! – Закричав чоловік. – Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять!
Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав:
– Ні, мої спроби змінять дуже багато … Для цієї зірки.
Тоді чоловік теж підняв зірку і кинув її в море. Потім ще одну. До ночі на пляжі було безліч людей, кожен з яких піднімав і кидав в море зірки. І коли встало сонце, на пляжі не залишилося жодної не врятованої душі…
*********************************************************
«Камінь, який я кидаю, змінює центр ваги Всесвіту» Томас Карлейль.
“Брехня відкриває тому, хто вміє слухати, не менше, ніж правда. А іноді навіть більше!” Агата Крісті.
“Все, в тому числі і брехня, служить істині. Франц Кафка «Тіні не гасять сонця».
Сонце сильніше тіні, добро сильніше зла…
Ми не завжди це помічаємо.
Одного разу Учитель, показав учнями чистий аркуш паперу, де в середині стояла чорна крапка і запитав: «Що ви бачите?»
Перший учень: «Крапку».
Другий: «Чорну крапку.”
Третій: «Жирну чорну крапку».
Тоді Учитель відповів: «Ви всі побачили тільки крапку, і ніхто не помітив великого білого листа!».
Ось так само ми судимо про людину за її дрібними недоліками, й не помічаємо найважливіших, тих, хто завжди поруч…
Вік інтернету, який єднає людей, одночасно робить їх і більш самотніми. Коронавірус додатково обмежив живе спілкування…
Проте, на думку експертів світового рівня у галузі освіти, стосовного того, що стане найціннішою якістю людини майбутнього, визнано, що це – спроможність/здатність до живого спілкування…
Трохи тез із Лоран Гунель «День, що навчив мене жити»…
Нам всім здається, що хід історії змінюють тільки великі люди. Насправді кожен з нас впливає на своє оточення через слова, почуття, настрої. І це розповсюджується, як кола по воді. У результаті — ми всі впливаємо на світ.
Ніхто не може пояснити, яким чином голуби, коли їх випускають за тисячі кілометрів в невідомому місці, в якому вони ніколи не були, повертаються до свого гнізда. Так само люди знаходять «своїх» людей за тисячі і тисячі кілометрів. Морфічні поля — щось на кшталт невидимої матриці, яка об`єднує людей, які колись були чи є в будь-яких стосунках. І зберігає цю форму контакту. Цей зв’язок не може розірвати ні час, ні відстань, ні навіть смерть. Ми відчуваємо за кілька хвилин, що буде дзвінок, знаємо точно, хто дзвонить, не глянувши на телефон. Відчуваємо: твоя людина чи не твоя.
Ми всі всі впливаємо один на одного…

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!