Буває достатньо поговорити із трирічною дитиною, щоб зрозуміти життя заново…

Буває часом дивне відчуття, —
що час іде, а я собі окремо.
Мені п’ять років. Я іще дитя.
Люблю цукерки і читаю Брема.
Все щось майструю, думаю, дивлюсь,
таке мале, уперте і шалене.
Росту. Сміюсь. Нічого не боюсь.
А це мій син. І схожий він на мене.
Ліна Костенко
*****************************
Всі ми іноді відчуваємо себе загубленими в житті… Й буває достатньо поговорити із трирічною дитиною, щоб зрозуміти життя заново… Чи просто пригадати себе у той момент, коли був щасливий, щоб побачити по – іншому…
Не вір в те, що ти слабкий – навіть якісний метал не відразу стає хорошим клинком. Не вір в те, що ти невразливий – навіть хороші клинки іноді ламаються…
А поки ти не здаєшся, ти сильніший своєї долі…
Й не забуваймо жити стогодні…