Намагаючись усьому знайти сенс, ми часто забуваємо про сам смак життя…

Намагаючись усьому знайти сенс, ми часто забуваємо про сам смак життя…
«Думка, перш ніж стати думкою, була почуттям». Костянтин Сергійович Станіславський
“Сенс життя має смак поцілунку” Ромен Гарі.
********************************
Збреши, що завтра стане краще,
Що восени без війн й розрухи.
Збреши, що ми не станем старше,
Що той же подих, й без задухи.
Збреши, що не вмирають люди,
І що любов завжди взаємна.
Збреши, що честь й свобода буде,
Що ніч не так уже і темна.
Збреши про те, що всі хвороби,
Не перетворюють нас в землю.
Пройдуть. Збреши, що ні не зникнем,
Й що істина ламає греблю.
Збреши, що діти всі вернуться,
Навік пішовші з дому в небо.
Збреши, що ангели проснуться,
І з коми вийде Бог, й до тебе.
Збреши, що той старий з очима,
Всіх п’яниць світу, знайде щастя.
Збреши, що стіни, що  між нами,
Зітре любов, й пройдуть ненастя.
Збреши, що станем ми добріше,
Не так похмурі і жорстокі.
Що лише школи і алеї,
А тюрми – лише одинокі.
Збреши, що той, хто нами править,
Про честь і гідність пам’ятає.
Збреши про чесність, всіх тих правил,
Які парламент наш приймає.
Збреши про сонце в цій калюжі,
Лиш щирий сміх, й життя довірю.
Збреши, що завтра стане краще,
Й сьогодні я тобі повірю
Аль Квотіон