А що будемо продавати, коли закінчаться гроші за продану землю? Нирки, душу, чи рідних дітей?
Василь МАрсюк.
ДЕ ВЗЯЛАСЬ ТАКА ЛИХА ГОДИНА –
ВЖЕ Й ПРОДАТИ НІЧОГО НАВКРУГ?!
ЛИШ СТОЇТЬ КРАЙ ШЛЯХУ УКРАЇНА
І СТИРЧИТЬ В ЗЕМЛІ ІРЖАВИЙ ПЛУГ…”
(із “ново-старо-козацької застольної”, 2001 р.).
Бомжі на межі.
Збирались бомжі на межі
Черстві споживати коржі.
Гукали до них сторожі:
«Анумо, бомжі, від межі!»
Від ляку хололи бомжі,
Неначе голодні моржі.
Бомжам би втекти від межі,
Та навколо луки чужі,
Чужі рубежі, гаражі,
Ще й ікла собак, мов ножі.
Плазуйте бомжі, як вужі,
Але і ліси вам чужі,
Байраки, шовки ковили…
Бо землю бомжі продали.
Автор: Руслан Морозовський.