Людині так мало потрібно для щастя…

“Кожен лист дерева стає сторінкою Святого Письма, якщо одного разу Душа навчилася читати” Сааді.
Людині так мало потрібно для щастя, але на жаль, так багато, щоб це зрозуміти.
***************************************************
Коли двері розкриються і запахом лісу чи моря повіє, я, може бути, розберуся, що залишилося в мені від мене…
Лісові стежки. Навіть думки тут можна почути. Тільки думаймо тихіше…
Дозволь природі навчити тебе мудрості спокою. Спокою, а не байдужості. Бо навчившись відчувати бажання життя в кожному подиху, ти не зможеш бути байдужим…
Природа дуже мудра. Бо в ній все в гармонії… В ній все народжене вільним. Все навколо складається із стихій. Спробуй втримати вогонь і ти обпалишся. Спробуй втримати вітер, воду або землю, і вони пройдуть крізь твої пальці. Й ми самі складаємось з цих стихій: «Земля» – наша твердість, «Вода» – рідина в нас та наша гнучкість, «Вогонь» – наше тепло, «Повітря» – наше дихання, що несе життя… Об’єднує їх п’ята стихія ( п’ятий елемент) – ефір, який з одного боку простір, в якому все перебуває, з іншого боку – основа, сутність (квінтесенція) всього… Може цим ефіром у нас і є наше «Я», завдання якого, мобілізувавши мудрість, створювати гармонійні умови співіснування (гармонію з зовнішнім світом і світом всередині себе), пам’ятаючи при цьому, що першою умовою цієї гармонії є свобода…
Отже, гармонія – не мета, а засіб. Коли ти будеш знати, що робити з нею, ти знайдеш її.
Тож нехай кожен досягне своєї, й нехай вона стане засобом досягнення/побудови щастя, такого, яке кожен собі бажає…
***************************************************
«Коли малюєш гілку, потрібно чути дихання вітру» Японська мудрість.
Для того, щоб зробити глечик, гончар шукає баланс. Одна його рука повинна бути твердою, щоб давати опору. А інша рука, повинна бути м’якою – щоб надати глині потрібну форму.
Кожен із нас гончар свого життя.
Для гармонії потрібен баланс. Тому потрібно зрозуміти/відчути як досвідчений гончар глину й знайти баланс/гармонію…
Наскільки зможемо зрозуміти з якої ми глини, далі, яку зможемо знаходити, що з неї зможемо зробити – наскільки й зможемо бути щасливими…
Японці кажуть:
“кожного разу,коли ти важко зітхаєш – від тебе тікає Бог ЩАСТЯ”. Не лякаймо Богів!;
« “Ічі го, ічі є” – одне життя – один шанс»;
“Якщо в твоєму житті не траплялося ніякої кризи, яку важко пережити – тобі слід купити ці переживання за великі гроші”.
Цей загадковий народ знає, що мудрість не просто приходить до людини при народженні або з віком. Мудрість – це нажитий в складних ситуаціях досвід, і з нею приходить розуміння життя…
***************************************************
Промінь світла не можна зловити чи втримати, але можна пропустити через себе… Як трансформуємо цю енергію – залежить від нас…
Запорукою ж психічного здоров’я є вміння пропускати через себе потік енергії, не затримуючи в собі, не рвучи його, не хапаючи, з бажанням законсервувати …., просто все переживати, ні від чого не ховаючись і не нехтуючи… А далі, ДУМАТИ І ДІЯТИ… Й бути позитивнішим…
– Що потрібно, щоб насолоджуватися життям?
– Дивитися навколо себе. Мацумото Джу.