Дорога на вершину…

Дорога на вершину… Просто відчуваєш землю і каміння під ногами, напругу тіла, вдихаєш гірське повітря, п’єш перед самою вершиною з джерела, яке дає силу одному з потічків, які народжують гірські ріки, намагаєшся охопити поглядом те, що охопити неможливо… А піднявшись на вершину назустріч вітру і хмарам, зустрічаєш щось нове в собі, а може просто забуте… І не розумієш, чи це ти підкорив вершину, чи то вона просто відкрила тобі краплинку вікової мудрості, підкоряючи собі… Не як раба, а як кохана жінка відкриваючи для наповнення любов’ю Серце – місце всередині тебе, де Ти залишаєшся Тим, ким прийшов на Землю, бо воно не підвладне земному досвіду, бо в ньому Ти, знаючий вічність, рідний цій вершині… І в цей парадоксальний момент відчуваєш, що внутрішньої свободи і прийняття стало трохи більше…
*************************************************************
Коли Ви помічаєте, що у вашому житті є краса, доброта і усвідомлення цінності простих речей, спробуйте відчути в собі фон, на якому Ви їх відчуваєте. Але не шукайте його, як щось конкретне. У нього не можна ткнути пальцем і сказати: «Ось він!», або осягнути його розумом і якось для себе визначити, його потрібно відчути… Відчувши, Ви зрозумієте, що це одне із основних джерел внутрішньої сили…