Переглянуло:

Звернення до матерів світу.

 

 

З глибин віків, крізь товщу літ,

У сплесках радості і суму,

Несе у світ душ людських цвіт

Палку, терпку правічну думу.

У думі тій б’є віщий дзвін,

Прадавнім болем стогне мати –

Бо люд покликаний у світ

Творить життя, а не вбивати!

Пора, пора злу круговерть

Зусиллям розуму здолати:

Перемогти і зло і смерть,

Щоб світ любов’ю обійняти!

Для кожної матері – життя дітей найбільша цінність.

Кожен народ у своїй найглибшій моральній сутності вважає вбивство собі подібних злочином.

Кожна релігія найбільшим гріхом вважає вбивство.

Навіть у природі звірі не вбивають собі подібних.

Хіба що десь трапився збій природніх процесів. Та і то не без втручання людини.

Чому ж ми, люди, Homo Sapiens (людина розумна), вінець природи, маючи неймовірні можливості, творити життя, явити світові дивоцвіт людської душі, дійшли до страхітливих злочинів – вбивства одне одного, або ще гірше: жорстоке винищення мільйонів людей в ім’я якоїсь маніакальної ідеї?

У світі немає нічого такого, щоб ціна йому була – життя людини. Єдине, коли захищають родину, народ, країну, свідомо віддаючи життя. Але той, хто посягає на все це – вбивця.

Хто і коли дозволив вбивством добувати собі бажане?

Люди, схаменімось! Будь-яку справу, спірні питання можна вирішити розумом – від найдрібніших, глобальних, планетарних.

Україна, тисячоліттями нищена, топтана, плюндрована, але пронесла крізь віки заповіт предків: не вбий людини, бо втратиш свою безсмертну душу і перетворишся на двоногого звіра. І сьогодні ми волаємо до всіх людей, до всіх народів світу: зупинімо смертельний наступ зла, сядьмо всі за стіл порозуміння, знайдім у собі мудрості, щоб найскладніші проблеми вирішити без вбивства і війни. Зупинімо смерть, що чекає над кожним народом, бо завжди знайдеться сильніший, який має більше можливостей убити. Але на нього теж є сильніший, який тільки очікує, коли «запустити пазури в печінку».

Люди Землі! У кого ще не перемкнуло розум і здатні на логічне мислення, зупинімо смерть. Візьмімось за пекучі потреби сьогодення, допомагаймо одне одному щиро і доброзичливо. Не вірмо в те, що планеті загрожує перенаселення. Як так піде далі розвиток цивілізації, то нас чекає вимирання, виродження.

Шукаймо шляхів до покращення умов життя людини, виходьмо у безмежний простір Всесвіту, допомагаймо одне одному множити скарби людського духу, що дасть змогу розвинути наші могуті можливості і ми станемо творцями нового світу.

Витрачаймо наукові пошуки не на новітні засоби вбивства, а на пізнання світу, проникнення в незвідане.

Зупинімо смерть рукотворну і отримаємо життя вічне: звільнений розум, об’єднавши зусилля в дружньому колі, поведе у казкові світи.

Стрепенімось, люди! Хай наш поклик долине в кожний куточок рідної планети і доторкне кожного в чулого серця, запаливши незгасне Сонце Любові!

Почуймо материнську молитву:

Боже всемогутній! Світу вседержитель!

Моляться до тебе матері земні:

О, пошли нам розум, як у світі жити,

Щоб ніколи більше не бувать війні!

Щоб ніколи матері діток не ховати!

Хай не плачуть кревно квіти у траві:

Щоб дітей у щасті сповивала мати,

І єднались Богом мертві і жіві…

Боже наш великий! Молимось до тебе:

Спопели у душах розбрат, люте зло!

Щоб розквітлу землю обіймало небо,

І піснями радості у світах гуло!

Автор: Антоніна Литвин.

Співає Кобзар Василь Литвин. “З глибин віків”.

Література, яку можна замовити тут:

Роде наш красний.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=168

Великий код України-Русі.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=296

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!