Книга Мольфарів.

13.09.2020 Sribnovit Відання, знання, Книга, Магія, Мольфари

«Дурень не знає,але думає, що знає.Мудрець не знає,але знає, що не знає.Коли дурень знає,він не знає, що знає.Коли мудрець знає,він знає, що знає».

Мольфари — маги, волхви, шамани і цілителі гуцульських земель Західної України, які працюють зі стихіями, світом духів, тварин і рослин. З давніх часів вони селилися в лісах і на околицях віддалених сіл Карпатських гір. Тихе відокремлене життя допомагало їм глибоко відчути навколишній світ.

Зараз мольфарство поступово вироджується — молоде покоління обирає міське життя і більше не хоче продовжувати справу пращурів. Кажуть, що справжніх мольфарів майже не залишилося. Останнім був Михайло Нечай, який умів зупиняти дощ і лікував тисячі людей. Ще кажуть, що коли в 2011 році його вбили за релігійні переконання, багато карпатських мольфарів пішли в підпілля, побоюючись за своє життя.

Саме слово «мольфар» набуло негативного забарвлення — як «відьма», «чаклун» або «чорнокнижник», тому деякі сучасні мольфари навіть відмовляються від такої назви. Насправді карпатські маги просто більше відкриті світу природи та духів і черпають свої знання безпосередньо звідти.

Є повір’я, що колись існувала Книга Мольфарів, в якій були описані всі секрети їхньої майстерності. Щоб книга не потрапила в погані руки, її не давали навіть учням — кращим знання з неї передавав учитель.

Лише небагатьом обраним дозволялося дізнатися всі таємниці Книги.

Два Шляхи

Коли мольфари беруть собі нового учня, вони пояснюють, що існують два шляхи роботи з магічними силами.

Перший шлях — це шлях Світла і Любові, співчуття і самовідданості. Тут ми робимо добро, причому тільки з дозволу людини, до якої воно звернене. Йдучи цим шляхом, ми не дбаємо про власне благополуччя. Наше серце наповнене твердим наміром віддати всього себе на служіння людям.

Другий шлях — це шлях зла, де таємні знання здобуваються з корисливими намірами. Це шлях жадібності і внутрішньої порожнечі, де вищі сили використовуються на благо собі, а не ближнім, де людиною рухають жадібність і жага влади.

Такий шлях здається легким — ти думаєш, що можеш без праці стати багатим, красивим, впливовим і знаменитим. Але це лише ілюзія: все, що ти отримаєш таким чином, обернеться проти тебе. З легкістю отримавши все бажане, ти врешті-решт втратиш душу.

Яким шляхом піти — вибирати тобі. Прислухайся до свого внутрішнього голосу, і він допоможе тобі зробити правильний вибір на шляху отримання священного знання.

Вибір зроблено.Шлях, яким ти вирішив піти,починається зараз.

Земля

Для мольфарів наші тіла, як і весь світ, складаються з декількох стихій: Вогню, Води, Повітря, Землі та їхньої квінтесенції. Карпатські маги вірять, що тіло людини створене з землі і стане землею після смерті. Тому їх навчання починається з роботи зі стихією Землі — в усамітненні й тиші.

Раз на рік мольфар Михайло Нечай на 12 днів заходив у темну печеру або лягав у викопану в землі яму: по одному дню на кожен місяць року. Він молився, медитував і розмірковував — без їжі і практично в повній темряві. Він випускав в землю свої найболючіші емоції: горе, смуток, страх, гнів. У темряві він отримував корисні видіння, повідомлення від духів і своєї підсвідомості. Через 12 днів Нечай повертався у світ, оновлений силою Землі.

Світло завжди сяє з темряви.

Сон ХХ

Оголений, я лежу в своїй могилі.Холодна земля кинута на моє нерухоме тіло, Жменька за жменькою. Я повільно похований І не можу поворухнути жодною кінцівкою.Я заплющую очі. Земля на моєму обличчі затуляє світло сонця, що заходить.Кожна частина мене вкрита пухкою масою.Лише подих пов’язує мене з залишеним світом.Земля холодна і важка, Вона рухається вгору-вниз з кожним моїм подихом..Щоб перестати тремтіти, я намагаюся розслабитися.Усе добре, усе добре, кажу я собі.Черви повзають піді мною,Слизько-холодні, повільно досліджують моє тіло.Здавайся, говорить свідомість тремтячому мені,Розслабся.Вдихай,Видихай, Вдиихаай, Виидиихаай. Час плине зовсім не так, як нагорі.Скільки я вже тут? Хвилини? Години? Дні?Я пливу в нескінченному океані,Який зцілює мене, позбавляє горя і печалі.Страх смерті залишив мене.Я більше не сумніваюся, що це лише перехід.Цілющий океан стає все густішим і густішим.Рідина знову перетворюється на ґрунт.Земля передає свою цілющу енергію Кожній клітині мого тіла.Чиїсь руки занурюються в землю, викопуючи мене.Тіло знову стає вільним.Я розплющую очі і бачу, що сонце, яке заходить, змінилося зірками.Обличчя людей (чи духів?)Дивляться зверху вниз на мене в могилі,Немов тисячі нерухомих очей При світлі зірок і свічок.Я заплющую очі і знову розплющую їх.Відчуваю свою кімнату.Ніч тепла і спокійна.Це просто сон, кажу я собі, це просто сон.

Усе наше життя — це сон, каже мій учитель.

Питання в тому, чи готовий ти прийняти це.

Вода

Наші тіла складаються в основному з води. Ми течемо крізь життя, немов вода. Щоб оволодіти своїм тілом, ти повинен пізнати стихію Води.

Ми спілкуємося, використовуючи воду: коли ми видихаємо, крихітні частинки води з наших ротів потрапляють в організм тих, з ким ми розмовляємо. Так ми обмінюємося інформацією на більш глибокому рівні.

Вода постійно спілкується з нами, але більшість із нас не вміють читати її повідомлення. У ній мольфари бачать крізь час.

Усі ми — лише частинки безмежного океану. Торкнися однієї краплі — і відчують усі інші.

Вода — це невичерпне джерело здоров’я, молодості й сили, твої найбільш цілющі ліки. Наповни її любов’ю і, випиваючи її, відчуй, як вона живить твоє тіло і створює життя всередині тебе.

Древо Життя

Усе, що нас оточує, сповнене життя. Мольфари відкриті для всього живого в цьому світі: вони з повагою ставляться до каменів, дерев, рослин.

Перед тим як зривати рослини для їжі і ліків, карпатські маги завжди питають дозволу в духів цих рослин. Мольфари поважають дерева, тому що знають, що у кожного дерева є свій дух.

Уяви себе деревом. Повільно погойдуючись, подивися на сяйво сонця на твоєму листі, відчуй теплий подих вітру у твоїх гілках. Занур коріння глибше у прохолодний грунт, отримай від нього енергію. Відчуй своє повільне, але неухильне зростання.

Якщо ти відчуєш себе деревом, ти ніколи не будеш нешанобливо ставитися до інших дерев і рослин.

Це ключовий секрет нашої єдності з природою. У міру того як росте твоє «внутрішнє дерево», твоя Сила буде підніматися від коренів до самого верху твоєї голови.

Як тільки це сприйняття природи стане частиною тебе, все навколо буде твоїм союзником. Усі ми, немов рослини, тягнемося до світла.

Зміїна Бабця

У кожного мольфара є спеціальний помічник у світі природи, через якого він виконує свою роботу і отримує повідомлення зі світу духів. Для деяких магів це трави і рослини. Інші працюють з птахами або тваринами, з’єднуючись з їх життєвою енергією, прислухаючись до їх «шепоту».

Мольфари вимовляють особливу молитву на мові своїх союзників і помічників, і ті приходять до них.

Зміїна Бабця, одна з останніх відунок Карпатських гір, усе життя працює зі зміями, використовуючи їх отруту для лікування хвороб. Ця мудрість перейшла до Зміїної Бабці в 13 років від матері, а до тієї — в 13 років від її матері. Давнє вміння роботи зі зміями йде глибоко в минуле материнської лінії її роду.

У роки, коли Зміїна Бабця навчилася працювати зі зміями, сучасної медицини в селах не було, тому всі сили мольфарів були направлені на лікування людей і тварин. Мольфари також передбачали погоду — радили, коли почати посів, збір врожаю або великі свята.

Коли людину або тварину в селі вкусила гадюка, їх одразу ж ведуть до Зміїної Бабці. Вона проколює кілька разів голівку часнику шпилькою, вимовляючи слова замовляння:

«Заклинаю погану голову, погану голову,погані очі, погані очі,погану твар, погану твар,погані зуби, погані зуби,погані губи, погані губи,поганий язик, поганий язик,най людині (скотине), а вона най сі розсідає».

Потім вона змішує потовчений часник з сечею пацієнта і вдавлює в місце укусу. Через три дні рана заживає, і жертва укусу повністю одужує. Ніхто в селі не знає цієї зміїної мудрості. Ніхто не хоче цього вчитися.

Люди мають силу в рослинному і тваринному світах, тому що ми всі є частиною єдиного організму планети. Спосіб розкрити цю силу — з любов’ю попросити тварин або рослини про допомогу, і вони відкриються тобі.

Артефакти

Гуцули дуже забобонні: для них чорти, упирі, русалки, відьми і перевертні — не тільки казкові персонажі, а й реальні істоти. Кожен порок для них має свого біса: «Дух ліні або блуду вселився в мене», — скажуть вони. Тварини з вродженими дефектами вважаються одержимими злими духами; щоб триматися подалі від прокльонів, не можна заходити глибоко в темний ліс або наближатися до місць і предметів, уражених блискавкою.

Вірячи, що в світі природи немає абсолютного зла, мольфари ходять у місця, яких більшість людей уникає, — щоб краще зрозуміти суть дивних явищ. Там вони знаходять артефакти, які потім використовують у роботі.

Велика удача для мольфара — роздобути Громовий Камінь. Коли блискавка потрапляє в дерево, вона плавить камені, що знаходяться поблизу, деревину і глину. Такі спеклі «камені» — фульгуріти — вважаються об’єктами особливої Сили, оскільки в них злилися всі енергетичні стихії.

Не бійся дивних місць і предметів. Сила природних артефактів поповнить твою особисту силу.

Люди Книги

Такий дар бачення майбутнього передається серед мольфарів з покоління в покоління.

Не важливо, який засіб ти використовуєш для передбачень. Головне — чистий намір твого серця.

Зцілююча Природа

Століттями люди повертаються в місця, де вони відчувають сильну цілющу енергію. Для карпатських магів такі Місця Сили особливо важливі. Перебуваючи в цих священних лісах, печерах, на озерах і в горах, мольфари заряджаються їх енергією і знаходять мудрість.

Мольфари-травники вважають за краще приходити в Місця Сили за цілющими рослинами, вимовляючи особливі молитви під час збору. Вони уникають ліній електропередач, залізниць і автомагістралей, де енергія рослин забруднена людським втручанням.

Висушивши трави і ягоди, мольфари готують із них суміші для чаю або настоянки, іноді додаючи прополіс, мед або мертвих бджіл. Такі ліки запобігають багатьом захворюванням і лікують їх.

Використовуй природу мудро і скоро зрозумієш, що ти сам свій власний цілитель.

Між Небом і Землею

Іноді тобі здається,що ти втомився і більше немає сил.Шлях, який ти обрав,здається тобі настільки важким,Що ти не впевнений, чи зможеш пройти його до кінця.Зупинись.Поглянь всередину себе.Ти знаходишся між землею і небом,Немов підвішена за ногу людина.Ти вже не можеш, як раніше, ходити по землі,Але ще не вмієш вільно парити в небі.Відпочинь.Наберися сил.Довірся Шляху.А потім встань і продовжуй.

Пам’ятай, на цьому Шляху немає кінця.

Його фінал — злиття з Нескінченністю.

Повітря

Повітря необхідне всьому живому. Стихія Повітря з’єднує стихії Води й Вогню. У лісах і полях, серед величезних валунів і на вершинах скель, заховані від погляду звичайних людей, мольфари викликають своїх духів-помічників, які шепочуть їм за допомогою вітру секрети Всесвіту. Вітер розповідає карпатським магам, що принесе майбутнє, коли починати посів і які рослини використовувати для лікування і очищення організму.

Лише деякі вміють слухати вітер. Це знання зберігається в найсуворішій таємниці. Якщо ти хочеш увійти в контакт зі стихією Повітря, ти сам знайдеш спосіб це зробити.

Відповідь прямо перед тобою, але лише деякі з нас усвідомлюють очевидне.

Пророкування

Уміння передбачати майбутні події завжди було важливим для мольфарів. Для ворожіння можна використовувати що завгодно: рослини, мушлі, воду, каміння або віск. Люди приходять до мольфарів з питаннями, а віщуни зчитують історії, знаки і символи.

Бабі Марії було 24 роки, коли її наставниця — відунка Настя стала вчити її виливати віск. Навчання тривало сім років. «Я навчилася читати кожну лінію, кожну рисочку, кожен горбок, щоб повністю освоїти всю мудрість ворожіння на воску».

На початку церемонії Марія нагріває віск у старому металевому посуді і потім ставить маленьку миску з холодною водою на голову людини, яка прийшла до неї. Промовляючи заклинання і молитви, вона виливає рідкий віск у воду. Поступово остигаючи у воді, віск утворює унікальні форми і візерунки. «Я бачу лінії життя і здоров’я, процвітання, щастя і багатства. Я бачу хвороби, нещасні події і печаль».

«Ти повинен бути дуже сміливим, якщо хочеш знати всю правду про своє майбутнє.».

Вогонь

Вогонь — це стихія трансформації. За допомогою Вогню мольфари змінюють себе і зцілюють людей. Ця стихія присутня всюди — від електрики, яку ми щодня використовуємо, до наших емоцій. Наше серце — вогонь. Ось чому, щоб пізнати стихію Вогню, спочатку потрібно пізнати своє серце. Справжні карпатські маги за допомогою внутрішньої алхімії перетворюють негативні емоції — ревнощі, злість і пихатість — на позитивні — радість, щедрість і довіру.

Серця мольфарів перетворюють вогонь на безмежну любов, що сама по собі стає ліками. Без цієї любові не відбудеться глибоке зцілення серця, потрібне кожному з нас. Це і є духовне зростання, без якого всі знання не мають сенсу.

Як тільки ти пізнаєш таємниці свого серця, ти зможеш використовувати силу Вогню, який завжди горить всередині тебе.

Інше Бачення

Справжнім мольфарам не потрібні очі, щоб бачити. Вони бачать своїм внутрішнім зором і відчувають своїми руками невидимі для звичайних людей енергії. Мольфари працюють з Життєвою Силою, яка тече в кожному живому організмі. Пропускаючи цю енергію через руки, вони прибирають блоки в тілі, через які виникають хвороби.

Багато карпатських магів ніколи не вивчали західну медицину або анатомію людини. Вони вчаться у своїх наставників і духів.

Одна стара цілителька розповіла, як бабуся навчила її лікувати переломи кісток і м’язові травми. «Вона змушувала мене класти глиняний горщик в мішок і розбивати його. Після цього я засовувала руки в мішок, щоб зібрати і склеїти всі фрагменти, не бачачи їх. Так я навчилася виправляти людей. Я просто покладаю на них руки і знаю, що не так всередині».

Коли двоє стають трьома, починають відбуватися дива.

Шаманські Сни

Коли настає ніч, мольфари використовують сни для пророкувань. Сон — ще один інструмент для спілкування з духами і вирішення складних питань, відповіді на які нелегко знайти, доки ти не спиш.

Мольфари «бачать» у темряві навіть більше, ніж при денному світлі. Це як дивитися на небо: вдень ми бачимо тільки синяву, хмари і сонце, а вночі — комети, зірки і сузір’я. У темряві ми краще усвідомлюємо наше місце у Всесвіті.

Сни — це вхід в інший світ. Щоб дійсно почати бачити, дуже важливо щодня згадувати і записувати свої подорожі світами мрій.

Кожен сон — це маленька смерть. Занурюйся і спостерігай.

Сон XIII

Я сплю в повній свідомості.Крізь заплющені повіки Чітко сприймаю свою кімнату,Усі предмети і речі.Мій учитель сказав мені:Будь готовий до того моменту,Коли межа між світами Буде стерта…Тоді це здавалося лише метафорою,Фантазією, чимось неймовірним.Але ось зараз моя кімната Наповнюється бузковим світлом. Б’ються скляні трубки, Падаючі кристали і нерухомі очі,Підняті до неба руки. Невже я помер?

Cон VIII

Іноді сни приходять у тиші.Іноді тиша безмовна, немов сон.Слухай, як вона відкриває тобі Закон,Звертаючись до тебе світлом зірок крізь безодню.Дивись на зірки нескінченно довго, Поки вони не почнуть дивитися в тебе Маленькими мерехтливими зіницями,Які прагнуть до набуття Ніщо. Їхня мімікруюча Сутність заворожує,Тягне за собою, бере, не відпускає,Поки ти не станеш одним із них.І будеш думати, як вони,І будеш плакати, як вони,І будеш падати, як вони.

Cон IX

В усамітненні — джерело Сили.Усі великі самітники селилися в печерах,Ховалися в лісах і пустелях,Сходили на високі гори,Зникали на безіменних островах широких річок і озер,Щоб осягати Безмежність В усамітненні.Чим більше ти занурюєшся у світ духів,Чим далі ти пройшов шляхом Знання,Тим сильніше людське нерозуміння твого вибору.Люди будуть цуратися тебе,Звертаючись до тебе лише в моменти потреби.Деякі, навпаки, будуть притягуватися до тебе,Приваблені твоєю силою.Відлюдник.В усамітненні їжа стає чимось зайвим.В усамітненні більше не страшні спека і холод.Сама Земля буде захищати тебе, поки ти спиш.Але зараз —

Прокинься.

Квінтесенція

Завершальний етап для учня мольфарів — це відкриття п’ятої, прихованої стихії. Вона не має простору і часу. Вона пронизує собою все живе і неживе, те, що створене і перебуває в рівновазі. З неї черпається Сила Життя.

Коли ти входиш у квінтесенцію стихій, ти бачиш невидиме. Ти з’єднаний із Всесвітом і спілкуєшся з ним через загострені почуття, приховані знаки і символи. Ти бачиш справжні наміри людей, знаєш справжні причини хвороб і способи їх лікування.

Коли ти використовуєш це нове бачення, світ більше не виглядає таким, як раніше. На цьому етапі навчання ти розумієш:

Усе у Всесвіті взаємопов’язане.

Усе Єдине.

Книга

Твоє его розчинилося в нескінченності.Серце сповнене кохання.Ти відчуваєш, що всі п’ять елементів збалансовані всередині тебе.Вони всюди: вгорі і внизу, всередині і зовні.Ти володієш своїм тілом.Сила тече всередині тебе, ти постійно відчуваєш цей священний рух Життя.Ти скеровуєш його на лікування себе і тих, хто шукає зцілення.Ти завжди в повній свідомості і єдності з усім і всіма.У тебе більше немає страху, тому що боятися немає чого.І я, твій вчитель, більше тобі не потрібен.

Одного разу саме так ти передаси ці Знання тим, хто прийде до тебе в пошуках мудрості і світла.

Записав:

Мар Лебу.

Література, яку можна замовити тут: