Переглянуло: 2237

ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ ЯК СТОВП РОСІЙСЬКОГО ПОБЄДОБЄСІЯ

Перепощую від Сергія Пятаченка
В  Харкові упав Алєксандр Нєвскій.
Князь Олександр Невський – один із найвідоміших або й взагалі найвідоміший з московитських князів. Найвідомішим його діянням вважається «перемога» в «Невській битві», за що він і отримав прізвисько Невський. Сталася ця сутичка із загоном лицарів Ливонського ордену у 1240 році. Князю Олександру на той час виповнилося за одними джерелами 8 років, за іншими 12, а за найлояльнішими до постаті князя – 19 років. З огляду на це у багатьох істориків є сумніви щодо участі Олександра в цій битві. Пізніше він став збирачем данини для татар, а також силою набирав людей до татарського війська. Під час чергового візиту до Орди ймовірно був отруєний своїми «роботодавцями». Власне після цього й канув у забуття майже на 500 років.
Згадали про нього в часи Петра І, у якого теж було протистояння зі шведами та наміри захопити північні землі. Тоді Олександр Невський і був оголошений зразком у протистоянні з Заходом, а російській православній церкві цар дав вказівку його канонізувати, що й сталося у 1724 році. Відтоді цей князь й отримав статус борця із західної вірою та західною цивілізацією.
Після приходу до влади більшовиків про Олександра Невського забули й не згадували 20 років, аж поки на хвилі мілітаристської пропаганди, яка охопила Радянський Союз, що брав участь у війні в Іспанії, готувався до війни з Фінляндією, Польщею та Німеччиною, Сталін замовив Сергію Ейзенштейну фільм про князя Олександра Невського, який позиціонувався б як переможець Заходу і як аватар самого Сталіна.
Чітке протиставлення росії і Європи та історичні паралелі у фільмі підтверджував сам режисер: «Тот кровавый ужас, который в XIII веке сеяли рыцарские ордена завоевателей почти неотличим от того, что делается сейчас в Европе». «Пси-рицарі» у фільмі – це прямий натяк на німецьких фашистів. Саме їм адресує Олександр Невський свою промову в кінці фільму: «Если кто с мечом к нам войдёт, от меча и погибнет». Що трохи дивно, бо на той час СРСР і Третій Рейх ще були союзниками. Олександр Довженко розкритикував цей фільм за його ідеологічну заангажованість: «Есть как бы угодливое желание притянуть историю поближе к нам и даже реплики героев перемешать чуть ли не с речами вождей. Получается так, что Александра Невского можно, право, назначать секретарем Псковского обкома».
Таким чином Олександр Невський став стовпом спочатку радянського, а потім російського побєдобесія.
В останній рік Радянського Союзу був знятий фільм «Житие Александра Невского» про останній рік життя цього князя.
У 2008 році напередодні вторгнення до Грузії росіяни зняли ще один фільм про Олександра Невського – «Александр. Невская битва». У ньому, до речі, засвітився Богдан Ступка в ролі одного з князів. Тут знов Олександр Невський – герой, який бореться зі шведами, католиками та колективним Заходом.
23 лютого цього року в «дєнь защітніка отєчєства», напередодні вторгнення в Україну на «Пєрвом каналє» відбулася прем’єра двосерійного документального фільму «Александр Невский» – «о личности и историческом пути святого благоверного князя, выдающегося политика Александра Ярославича, получившего прозвище «Невский».
У написаному московськими церковниками середньовічному «Житії Олександра Невського» є вкладена в уста князя фраза: «Не в силе Бог, а в правде!». У дещо зміненому вигляді цю фразу російський режисер Балабанов вкладає в уста героя фільму «Брат-2» – російського нациста Даніли Баґрова: «Вот скажи мне, американец. В чём сила? Я вот думаю, что сила в правде. У кого правда, тот и сильней». Тут, як бачимо не йдеться вже про Бога, а лише про виправдання сили, якщо є впевненість у своїй правоті, у своїй вищості над іншими, у своєму праві вирішувати чужу долю. Ненависть до українців, ненависть до американців – ось основні ідеї цього фільму, який так припав до душі росіянам, що навіть на своїй бронетехніці вони й зараз пишуть «В чем сила». Розбитій, бо правда не на їхньому боці.
А повертаючись до князя Олександра Невського, то він є страшенно популярним нині на росії: його іменем там названі сотні вулиць, провулків, площ, йому встановлено десятки пам’ятників, йому присвячені десятки (якщо не сотні) храмів РПЦ, він є небесним покровителем Санкт-Петербурга, Петрозаводська, дипломатичної служби росії, сухопутних військ і морської піхоти ВМФ росії.
Не набагато меншою залишається популярність цього князя і в Україні. Зокрема на його честь названо десяток храмів, майже в кожному місті є вулиця Олександра Невського (навіть донедавна була у Львові).
Є така й у Сумах. Поки що.
 Книга, яку можна замовити тут:

Холодний Яр

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=136

    • На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на ЧигиринщКнига розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України — або смертьПодії відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої ПольАвтор:

      Горліс-Горський Юрій

    • ISBN:

      978-966-1635-58-5

    • Палітурка:

      тверда

    • Кількість сторінок:424

Рік видання: 2019

  • Автентичне видання роману у двох частинах «Холодний Яр» здійснено за першим виданням у Львові: перша частина вийшла у 1934 році (накладом сотн. Івана Зуба), а друга з однойменною назвою — у 1934 році (видавництво «Дешева книжка»).
  • Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом.
  • На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.
  • Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України — або смерть!»
  • Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.

×
Завітайте в наш магазин!