ВАРТО ЗНАТИ

10 жовтня 1937 року останній свій бій енкаведистам в Бутирській в’язниці в Москві дав українець Василь Сергійович Плисак – родоначальник дзюдо в російській імперії і засновник самбо. Існує історія, що його розстрілювали з кулемету, тому що не могли здолати фізично.

Василь Сергійович Плисак – третій у світі іноземець, який отримав 2 дан чорний пояс по дзюдо в Кодокані Дзігаро Кано. В російській історіографії вписали його Васілієм Ощепковим. Насправді ж батько Василя, Сергій Захарович Плисак, зісланий з Київської губернії, прізвище Ощепкова в матері – каторжанки Марії. На Сахаліні, куди були зіслані Сергій і Марія, в 1892 році народився їх син – Василь. Батьки померли, коли Василю було 12 років, його опікуном став дядько, також зісланий царизмом на Сахалін – Омельян Євдокимович Владико, як і батько Василя, родом з Київщини.

В 1905 році частина Сахаліну перейшла до Японії і Василь потрапив до Кодокану, опісля до дзюдо добавив вивчення китайських систем бою в Китаї. Був освіченою людиною, знав декілька іноземних мов, займався підприємництвом і розпочав викладати дзюдо в срср, на базі дзюдо і китайських бойових систем створив самбо.

В 1937 році був звинувачений нквд в шпіонажі і загинув в бою у в’язниці.

Сталіністи намагалися стерти з історії ім’я Василя і причетність його до становлення дзюдо і самбо. В цьому їм допомогли деякі його учні, які разом з енкаведистами розповсюдили брехню, що самбо – продукт вивчення технік боротьби підневільних народів російської імперії. Так ось, такий собі Харлампієв, продажна душонка, один з учнів Василя Сергійовича, приписав собі “творення” самбо…