Переглянуло: 118

Я мав народитися в квітні, здається у Ірпені…

У мене не буде імені
У мене не буде сім’ї
Я мав народитися в квітні
Здається у Ірпені
******************
“Хто лишився серед степів та лісів
Вартувати до скону темних часів,
Чергувати на ВОПах і блокпостах,
Закривати собою наші міста,
Що піднімуться з попелу на очах,
Щоб стояти вічно на їхніх плечах”.
* * *
Так складаються в риму весна й війна.
Чужі квартири, заначка вина,
По три сирени за ніч крізь сон.
Не вимикай телефон.
Не думай про завтра, просто забий.
В нескінченному “зараз” триває бій,
У безмежному “тут”, де можливо все,
Крім одного – повірити в це.
Крім прокинутись від жахливого сну,
Крім обняти тих, хто домів не вернув,
Хто лишився серед степів та лісів
Вартувати до скону темних часів,
Чергувати на ВОПах і блокпостах,
Закривати собою наші міста,
Що піднімуться з попелу на очах,
Щоб стояти вічно на їхніх плечах.
Дим згорілих домів стане звичним тлом.
Коли зуби шкірить безжальне зло,
Алгоритм дій достобіса простий:
Збирай усю лють – і бий.
Поки стане сили, зброї, життя.
З цього сну нам немає вже вороття,
А попереду – тільки попіл і дим.
Тримай мої шість годин.
Обійми мене, чуєш, поки я тут.
Поки сніг розтає, поки трави ростуть,
Поки сонце жене залишки пітьми.
Поки є ми.
Daria Zubenko
04.04.22
******************
Серця живих завжди будуть боліти за тисячі безвинно вбитих душ. Вбитих і не народжених.
******************
Обійми мене, чуєш, поки я тут.

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!