Трохи про справедливість…
Трохи про справедливість…
******************************
Міністр реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук запропонувала Кабміну підняти стипендії студентам із ОРДЛО до 6500 гривень. ******************************
Дітям учасників АТО, які залишились напівсиротами і загинули на війні і ,можливо, від рук батьків, дітей з окупованих територій – 1300 грн.
Дітям з окупованих територій ( без розбору) – 6500 грн.
Звичайно розумію, “Хочеш перемогти ворога – виховай його дітей” (Східна мудрість), але хіба таким чином?
Звичайно, розумію, що потрібно підтримати тих небагатьох, хто в силу якихось причин змушений був залишитися на окупованій території, при цьому залишився українцем (це б зрозумів), але ж не всім же без розбору.
Чи є якісь критерії?
Чи не є серед них більшість таких, чиї бабусі і дідусі голосували на “рефередумах”, бігали з триколорами, кидали камінням на колони віськовополонених в 2014, а їхні татусі вбивають наших військових?
На неокупованій території повно талановитих дітей із бідних сімей, які потребують державної підтримки.
Чому тоді наші пенсіонери з колгоспним стажем в 40 – 45 років отримують пенсію в розмірі від 1900 до 2500гр, перераховуючі по 5 грн СМС на підтримку наших воїнів, відправляючи з онуками бандеролі з теплими шкарпетками не заслуговують турботи та поваги в Україні?
Молодий хлопець чи дівчина (однолітки сьогоднішніх сьогоднішніх студентів), які після Майдану пішли воювати, а сьогодні вступили до ВУЗу, яку стипендію отримували, будуть отримувати? Вони не заслуговували й не заслуговують на підтримку?
