Сьогодення в одному фото…

Звичайне фото сьогодення.
Картина – яка без слів багато про що розповість наступним поколінням.
Картина написана кров’ю.
*********************
Вони просто діти. Один сперся, показуючи, що не боїться – буде мабуть воїном. Інший діловито розглядає залишок «Урагану»- мабуть буде інженером. Найстарший, найрозумніший, з жахом в очах від розуміння, що «такий подарунок» несе – мабуть буде вченим чи політиком. Дівчинка ж стоїть осторонь, їй цього зовсім не потрібно, вона ким би не стала, основне – майбутня берегиня сімейного вогнища…
Та як би там не було, нехай в їх житті більше не буде війни, а фото буде спогадом та пересторогою, щоб не допустити такого в майбутньому…
Діти війни 21 століття … Скільки тих, хто не може себе захистити?
Відповідальність на нас – дорослих.
Ми допустили, й на сьогодні не вигнали окупанта із своєї землі. А «сьогоднішні миротворці», вкравши у цих дітей дитинство, хочуть вкрасти і них майбутнє, прирікаючи їх на життя під владою окупантів, які будуть намагатись цих дітей перетворити на манкуртів… Мало того, «сьогоднішні миротворці» пропонують «таку інтеграцію», яка має манкуртами зробити всіх українських дітей, вперше в світовій історії, в результаті антитерористичної операції, давши владу терористам над заручниками.
Вина на кожному з нас. Думаюче суспільство не мало б допустити ідіотів при владі, суцільної корупції, війни. Й сьогоднішня війна – це помилки ( а деяких і зрада) наших політиків та дипломатів, які намагаються виправити кров’ю наші воїни.
Війни закінчуються. Тільки не для матерів, дітей і найрідніших тих, хто віддав життя…, за те, щоб ми не стали рабами, щоб манкуртами не зробили наших дітей.
Тому сьогодні, ми принаймі повинні зробити все, що в наших силах. Пам’ятаючи, що швидких вірних рішень на сьогодні немає, бо мир капітуляцією не досягається, нею досягається рабство…