Отакої!

А я не прощаю поганого: ні образ, ні підлості, ні зради, ні-ні… Я нічого не прощаю, бо не толерую злому. Я всьому злому противлюся. Бо вважаю, що той, хто не противиться злому — стає на бік зла і множить його. Я можу тільки пробачити помилку чи якусь ненавмисність, типу “ведмежої послуги”, коли людина не думала, що робить мені погано чи щось не в лад. Українці уже допрощалися, що вороги їх, як реп’яхи обчепили, а нелюди на голови сідають, грабують та гнуть споконвіку.

Релігія – зло і церковне всепрощення також. Все це прикрите лише маскою любовного душерозпинання. Цим користуються недобрі люди. Всепрощення породжує глобальну безвідповідальність за свої дії. Вдумайтеся в біблійно-церковну фразу, де є відповідь-програмування: “прощайте (НАВІЩО?) щоб і вам простилося Богом і людьми”. А хіба щось добре потребує прощення? Ні. Намагаються прощати тільки погане. Навіщо? Таким чином вас наперед запрограмовують НЕ боятися чинити зло, бо якщо ви зло простили, то і вам воно проститься.

Ось так і чиниться підступний вплив на свідомість. Начебто виглядає позитивно, а насправді обертається великою проблемою, як для окремої людини так для суспільства в цілому. Бо люди, які не понесли відповідальності, здебільшого повторюють злі вчинки. Як сказав хтось із великих: “Непокаране зло повертається”.

Всепрощення — одне із церковного набору традиційної підміни понять, в якій виховуються цілі покоління вкрай безвідповідальних людей. І тих, які чинять дуже паскудні речі, і оточення, яке мовчить і потурає їм.

Гляньте, яку, наприклад, маніпулятивну картинку розповсюджують церковні апологети. На перший погляд все так мило, затишно, божий ангелик… і підпис, над яким мало хто замислюється, щоб проаналізувати.. “Живи по совісті, Господь тебе бачить”. Серйозно? А якщо не бачить, чи ти засумнівався, що бачить, то вже можна й не по совісті жити? Так? Якщо Господь на тебе не глянув і не почув у твій найтяжчий час твоєї ревної молитви, що буває дууууууже часто, то ти вже автоматично робишся безсовісним? Отакої: не бачить Господь – нафіґ совість.

А гляньте довкола: чи не бачиться вам, що дуже часто чесна і порядна людина опиняється на задвірках життя, а підла та безсовісна йде по головах і збирає “солодкі вершки” життя, в неї і успіх, і прибутки, і всебічні задоволення і діти прилаштовані на “масних” місцях, і… і… Щось тут у Боженьки з баченням не клеїться. Боженько скромних і чесних во гробу бачив, тобто найвище рай тільки посмертний здатний їм забезпечити.

Мусимо думати, щоб змінити себе і світ довкола нас. Просто я так думаю і ділюся з вами. А ви – як хочете.

Автор: Марія Дзюба.

 Література , яку можна замовити тут: