Трипільський календар

04.12.2020 Sribnovit історія, Трипілля., цивілізація

На базі Духового Центру «Релігія Природи» продовжуються дослідження астрономічно-календарного артефакту, який був виявлений в просторі Трипільського Храму під час розкопок у 2012 р. поблизу села Небелівка (Кіровоградської обл.). Ця реліквія знаходилась в західній частині храмового комплексу разом з групою фішок до нього в районі головного ритуального вівтаря вогню. Науковці відразу віднесли таку знахідку до священного предмету, адже вівтар та найближчий простір біля нього є найбільш сокровенним, сакральним місцем, доступ до якого зазвичай в культових спорудах обмежений. Після детального вивчення Диску виявилось, що він мав складну, продуману геометрично-математичну композицію з усіма ознаками фіксації астрономічно-календарних процесів, що і стало приводом для внесення його в комплекс духовних цінностей Центру «Релігія Природи». Разом з цим, трипільське «Коло Часу» глибиною в шість тисячоліть, стало ретранслятором зв’язку поколінь, навколо якого вже єднаються сучасні колективи одновірців. Тепер молитви досягнуть своєї цілі, бо будуть прочитані саме в той час, коли «Небесна Брама» відчинена для зв’язку зі своїм духовним полем та великими предками.

Завалій Олександр

«Пошукові роботи» по істинному прочитанню такої календарної реліквії продовжуються. Нижче один з варіантів його внутрішньої таємниці, запропонований членкинею об’єднання «Релігія Природи» Кузнецовою Людмилою.

Отже, спробуємо розбити Диск на тижні, по 5 на місяць, визначивши що середня частина позначатиме пори року, починаючи з місяця весняного-осіннього рівнодення. З історії пам’ятаємо, що у І тисячолітті рік починався з першого молодика восени потім початок року мінявся декілька разів.

Як уже зазначалося, була знайдена «фішка» червоного кольору з двома опуклими полосочками і двома крапочками поза ними – певно сонце. Перша крапочка над довшою полосочкою розташована по центру до неї, разом вони, припустімо, означають ВЕСНЯНЕ рівнодення, бо ж день йде на збільшення. Коротша полосочка, якщо перевернути «фішку», має крапку-сонце лівіше, ближче до краю, тобто на зменшення дня і, за аналогією, позначатиме ОСІННЄ рівнодення. В такому разі не потрібна додаткова «фішка».

За аналогією цієї «фішки», яка може слугувати двом порам року, досліджуємо таку саму на сонцестояння: одна полосочка а під-над нею крапка-сонце. В залежності від літа-зими повернута в потрібний бік.

Отже маємо «фішки» на рівнодення і сонцестояння:

Навпроти «фішки» весняного рівнодення має стояти «фішка», що означає певну фазу Місяця й приходиться на 3 чверть. Якщо весняне рівнодення приходиться на 20-21 число березня, то наступна лунка має утримувати «фішку», що означає останній тиждень – останню чверть – 28 число.

Усього 4 тижні – 5 лунок, середня має означати Повню, хоча вона й не має своїх днів, проте позначає середину місяця.

Трипільці знали різницю між Сидеричним місяцем і Синодичним.

Період Місячної орбіти, визначений відносно небесної сфери, відомий як сидеричний місяць оскільки є часом, необхідним Місяцю, щоб повернутись у за- дану позицію серед зірок (лат. sidus): 27,321661 днів (27 днів 7 год. 43 хв. 11.5 с) і називався цей Місяць Сидеричним.

Синодичний місяць визначає місячні фази, оскільки фаза Місяця залежить від видимого з Землі розташування Місяця відносно Сонця. Поки Місяць здійснює оберт навколо Землі, Земля повертається на деякий кут рухаючись по орбіті навколо Сонця. Тому після закінчення сидеричного періоду Місяць має пройти далі по своїй орбіті, щоб посісти те саме положення відносно Сонця й Землі. Такий довший період і називається синодичним, від грецького σύνοδος – «зближення» (Місяця й Сонця). Середня тривалість синодичного місяця становить 29,530 589 днів (29 діб 12 год. 44 хв. 2.9 с). Через збурення орбіт Землі й Місяця фактичний час між повнями може змінюватись у межах від 29,27 до 29,83 днів.

Взаємне розташування Землі, Місяця та Сонця у просторі безперервно змінюється, а тому в різні години спостерігають різні місця освітленої Сонцем місячної півкулі. Освітлену в певний момент частину нашого супутника, видиму із Землі, називають фазою Місяця, а межа, яка відокремлює світлу частину від темної, має назву термінатор. Фазу, коли Місяць перебуває між Землею й Сонцем (його не видно на небі), уважають за нульову та називають «новий Місяць». Через одну-дві доби надвечір у західній частині неба з’являється вузенький серпик «молодого» Місяця (молодик), повернутий своєю опуклістю на захід; серпик поступово збільшується. Десь через тиждень після нульової фази настає перша чверть, а ще за тиждень Місяць, продовжуючи «горбатіти», перетворюється на повний освітлений диск – повний Місяць (народна назва – повня). Згодом Місяць «надщерблюється» із західного (правого) боку, і за тиждень після повні наступає остання чверть. «Худнучи» далі, Місяць через кілька діб стає вузеньким серпиком, схожим на літеру «С» («старий» Місяць). У такій фазі його можна побачити перед світанком у східній частині неба. Ще кілька діб – і Місяць стає невидимим.

Тож Трипільці свій календар розрахували за Синодичним Місяцем – на 28 днів, а розбіжність між Сидоричним і Синедичним Місяцями у 7 днів за три місяці компенсували в кінці кожного періоду року (весна, літо, осінь, зима) додатковим тижнем. Нам відомо, що у наших пращурів деякі свята святкувались цілими тижнями: Русалії наприкінці Травня, Рожаниці наприкінці серпня, Велесовий тиждень наприкінці листопада і Колодій-Масляна наприкінці лютого. Завдяки цим додатковим тижням виходимо на 365 діб вже Сонячного року.

Пам’ятаючи, що в просторі Небелівського Храму знайдено «фішки» і опуклі, і ввігнуті, і рівні, а за історичними і науковими джерелами, початок місяця – починається з Молодика, підбераємо ввігнуту «фішку», дві половинки на чверті, одну рівну на Повню і одну опуклу на Новий місяць тому що, на мою думку, Темний Місяць Трипільці мали «показати» і називали його «темним». Ним же і закінчували місяць.

Такий підхід дозволяє дуже швидко орієнтуватися на Небелівському Диску.

Отже, пропонуємо розташування і форму «фішок» на Березень.

Почнемо з визначення початку відліку. Саме тому, що 4 лунки в центрі розташовані навпроти одна одної і ми їх визнали як такі, що визначають пору року, а по осях їхніх так само знаходяться лунки, визначимо осьові лунки по краях Диска за рівнодення-сонцестояння. Значить ця лунка відповідає 22 березня. Відраховуємо ліворуч від неї три лунки і перша з них відповідатиме 1 березня – Молодику, додаємо праворуч останню на Темний. Таким чином визначилися з першим місяцем року – березнем.

При заповненні усіх наступних місяців будемо притримуватися такого принципу. Надалі необхідно розбити Диск на ці самі місяці, беручи 5 лунок на кожну фазу місяця – Молодик, 1-а чверть, Повня, остання чверть, виходить по 4 тижні, вираховуючи, звичайно, сонцестояння, що математично і графічно має бути навпроти рівнодення, бо потижнева розбивка Диску за повне коло вбирає пів року, дві пори.

З отриманих результатів бачимо, що після весняних місяців для того, щоб математично вийти на літнє сонцестояння, маємо пропустити одну лунку, яка й буде визначати додатковий тиждень після весни і після літа ще один. Зовсім легко було визначитися, що після літа осінь йде по півколу що й весна, й на тих самих місцях додається по одному тижню після осені і після зими.

Думаємо, що на додаткові тижні були особливі «фішки», що відрізнялися від інших, бо із знайдених мали вкраплення глини іншого кольору.

З опублікованого матеріалу із Храму Семи Вівтарів

Тепер треба дізнатися чому лунки мають різну конфігурацію. Мабуть тому, що якось відзначалися свята й основні космічні події як рівнодення і сонцестояння. Навряд чи Трипільці їх іґнорували, а також визначитися із назвами місяців.

Для цього треба звернутися до рідновірських свят і обрядів, які збережено й досі шановано в народі. Найперше звернімося до «Дощечок Ізенбека», а саме до дощечок 11А і 11Б:

11А

… Перун і Світовид – ті обоє удержані в небі. А з обох боків їх Білобог і Чорнобог б’ються –

і ті небо тримають, аби світу не бути повергнутому. А за тими обома – Хорс, Велес, Стрибог держать,

а поза ними – Вишень, Лело, Літиць.

11Б

Радогощ, Календо, Кришень.

І се тих удержують – Сивий Яр і Дажбо.

І се інші є – Білояр, Ладо, Купало, Сіниць, Житниць, Вінич, Зернич, Овсянич, Студеч, Ледич і Лютич,

а по тих – пташич, звіринич, милич, дощиць, плодець, ягодець, бджолич, тростиць, кленчиць, озерець, вітриць, соломиць, грибиць, ловиць, бесідиць, сніжиць, страниць, святиць, родиць, світиць, кровиць, красиць, травиць, стеблиць.

А також суть – родиць, маслиць, живиць, відиць, листвиць, квітиць, бодищ, звіздиць, громець, сімищ, липець, рибець, брезич, зелинець, гориць, страдиць, спасиць, листевеверзиць, мислиць, гостиць, ратиць, чурць, родиць.

А тут бо наш огнебог Семарг, і овча яре швидко роздане частинами.

І ті суть Триглавові вівці, – і нам од нього.

Цілком очевидно, що Перун і Світовид, Хорс, Велес, Стрибог і Радогощ, Календо, Кришень як і Сивий Яр, і Дажбо, Семарг і Триглав – це Боги, яких ще досі пам’ятаємо і які мали свої дні, в які їх шанували-славили. Перераховані тут Боги були найвищі, бо: …удержані в небі, небо тримають аби світу не бути повергнутому … Хорс, Велес, Стрибог держать, а поза ними – Вишень, Лело, Літиць, Радогощ, Календо, Кришень. І се тих удержують – Сивий Яр і Дажбо… наш огнебог Семарг і овча яре швидко роздане частинами. І ті суть Триглавові вівці, – і нам од нього…

А от далі йдуть Боги, які підтримують-допомагають найвищим:

І се інші є – Білояр, Ладо, Купало, Сіниць, Житниць, Вінич, Зернич, Овсянич, Студеч, Ледич і Лютич, іменами яких і названо місяці.

Почнімо визначатися з назвою місяців, що відповідатиме логіці і сучасному сприйняттю.

Найскладніше визначитися із назвою Березня. Це може бути Кришень, який Крише лід. Це може бути Вишень, бо піднімає сонце вище до зеніту. Березень – місяць літнього рівнодення, Великдень. Принаймні це один місяць, з назвою якого визначитися важко. Усі інші сумніву не підлягають. Квітень – Ладо – у природі наводиться лад, ладуванню підлягає і земля, готуючись до польових робіт на цілий рік. В цьому місяці свято Лади – Богині Землі і Лелі – її дочки, богині любові.

Травень – місяць найярішого сонця. Природа набирає шаленої сили, все буяє просто на очах завдяки богу Ярилу, звідси і Білояр.

Після Ярила вшановують Триглава. Зараз це свято припадає на початок червня, думається, що це і є той додатковий тиждень після весни, на який припадає Триглав. На сьогодні його святкують як Трійцю.

Червень – це місяць літнього сонцестояння, свято Купала. Усім відоме свято, хоча християнська церква і додала ім’я Іван (на честь Хрестителя), святкується за тисячолітніми традиціями. А ще у червні відзначаються Світовид і Семарг.

Липень – Сіниць. На сьогодні в цьому місяці пошановуються Стрибог (на 21-й день після Купала) і Чур 27 липня. А ще цілий тиждень свято Русалій, покрови- телькою яких є Мокоша. Вшановують її у п’ятницю цього останнього тижня липня. Стрибог – покровитель погоди, вітру, мабуть, вшановувався щоб сіножать пройшла успішно, без дощу, вітру, адже сіно заготовлялося на зиму для годівлі худоби на довгі місяці. Чур – покровитель Нави – підземного світу і родичів, які пішли у потойбіччя. До наших днів дійшов обряд поминання родичів на кладовищі.

Серпень – Житниць. Усе зрозуміло. Сьогодні на початку серпня у рідновірів вшановується Спас.

Далі у «Велесовій книзі» сказано:

…а по тих –пташич, звіринич, милич, дощиць, плодець, ягодець, бджолич, тростиць, кленчиць, озерець, вітриць, соломиць, грибиць, ловиць, бесідиць, сніжиць, страниць, святиць, родиць, світиць, кровиць, красиць, травиць, стеблиць. родиць, маслиць, живиць, відиць, листвиць, квітиць, бодищ, звіздиць, громець, сімищ, липець, рибець, брезич, зелинець, гориць, страдиць, спасиць, листевеверзиць, мислиць, гостиць, ратиць, чурць, родиць, бесідиць, сніжиць, страниць, святиць, родиць, світиць, кровиць, красиць, травиць, стеблиць.

На мою думку ці назви тижнів, які йдуть, ще з часів Трипілля.

Усі зрозумілі. Деякі навіть вгадуються за змістом і впевнено показують своє місце у місяці. Проте за браком у автора глибокої інформації про певні минулі обрядодії рідновірів, вгадати деякі назви тижнів і якому місяцю вони належать, було складно.

Тож запрошуємо до дискусії на цю тему фахівців. Спробуємо ідентифікувати весняно-літній період: