Переглянуло: 188

Забуваючи – можемо пережити це знову. Забуваючи – перестаємо існувати самі… Пам’ять, ще й вакцина проти «какая разніца»…


Забуваючи – можемо пережити це знову. Забуваючи – перестаємо існувати самі… Пам’ять, ще й вакцина проти «какая разніца»…
*****************************************************
Щорічно згадую цю трагічну сторінку нашої історії…
3 листопада 1937 року саме в такий спосіб (однією кулею з метою економії) було розстріляно Леся Курбаса та Миколу Куліша. Таких пар було понад 500.
“Розстріл Відродження” був присвячений 20-річниці жовтневої революції. Якщо комусь з вашого оточення закортить по-святковому відзначити цю дату завтра, нагадайте їм про це…
«Завдання мистецтва – протирати нам очі» Карл Краус.
«Українська література – це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих» Ліна Костенко.
Пам’ятаймо своє минуле… Забуваючи – можемо пережити це знову. Забуваючи своїх предків – перестаємо існувати самі… Пам’ять минулого це не тільки дань безневинно загинувшим чи героям тих днів, а й одна з найважливіших складових вірних рішень сьогодні, вакцина проти «забудьковатості», проти байдужості, проти «какая разніца», адже для тріумфу зла потрібна тільки байдужість та бездіяльність хороших людей…
**********************************************
Що далі ви спроможетеся подивитися назад, тим далі побачите майбутнє» Уінстон Черчіль.
«Зло носить багато масок, і найнебезпечніша – маска добродія» ( із «Сонна лощина»).
“Сліди багатьох злочинів ведуть в майбутнє”. С. Є. Лец…
Українці, які в 1918-му році піддались на заклики вести переговори з більшовиками, в 1933 році отримали Голодомор, далі депортації, безпощадне нищення всього українського, нищення історичної пам’яті, культури, духу нації…
Мимоволі виникає питання про те, як могли люди таке допустити…
Повертаєшся в сьогодення і розумієш… Що змінилося? Все… І… Нічого…
Адже ми, наприклад знаємо, що Мюнхенська угода 1938 року розв’язала руки нацистському режиму Німеччини в загарбанні ним країн Європи й урешті призвела до Другої світової війни.
А Мінські угоди…?
Мир ціною ганьби веде і до ганьби, і до війни!
Домовленості з Путіним мають таку ж цінність, як і підпис Гітлера під «Англо-німецькою декларацією про ненапад».
Західні держави не жертвуватимуть своїми геополітичними інтересами заради «далекої країни», в якій «посварились люди», про яких вони «нічого не знають»…
Європа перебуває в дуже складному становищі. Стара система в кризі, нова ще не народилась. Міграційні хвилі підривають існування «соціальної держави», каталізатором політичної та економічної криз стала ще й пандемія коронавірусу…
«Сьогоднішня світова політика – це глобальна сутичка Америки, Росії і Китаю за володіння ресурсами планети. Всі три гравці зацікавлені в ЄС як ринку збуту товарів, але роздратовані ускладненими демократичними процедурами, тож охоче експлуатують розділеність ЄС. Всі три гравці готові до різних форм гібридної війни. Україна ж опинилася в епіцентрі цивілізаційної сутички між Росією і демократичним світом. Якщо Україна хоче вистояти в цьому протистоянні, нею повинні керувати вищого польоту геополітики, правники, економісти, фінансисти – з системною освітою, міжнародним досвідом і масштабним баченням небезпек і викликів сучасного світу» Із інтерв’ю з Оксаною Пахльовською (дочкою Ліни Костенко).
**********************************
«Історія нічого не вчить, а тільки карає за незнання уроків» Василь Ключевський.
Для тріумфу зла потрібна лише бездіяльність хороших людей. А світ завжди в наших руках…
Пам’ятаймо минуле. Пам’ятаймо, що непокаране зло, стає ще більшим злом. Й кожен має визначитись, на чиєму він боці… Адже потурання агресору, не приносить миру, воно гарантовано розпалює його апетит і приводить до війни… АБЕТКА ІСТОРІЇ …
А держава. Держава як ставилась до простого громадянина з презирством, так і ставиться. Як вважала українців нерозумними, інфантильними, але при цьому небезпечними істотами, так і вважає…
Невже ті, для кого «какая разница» не розуміють, як зміниться їх життя у малоросії, замість України…, й ким будуть у цій державі (а фактично південно – західному федеральному окрузі московії – малоросії) їх діти і внуки… ?
НЕВЖЕ МИ ХОЧЕМО, ЩОБ НАШІ ДІТИ СТАЛИ РАБАМИ «МОТОРОЛ І ГІВІ»…?
Я також за мир!
Тільки де знайти середину, коли для московії ми «адін народ», українці – непорозуміння…
Куди з України дітись українцям по Вашому? За право на існування українська нація платила віками. Голодоморами, нищенням мови, культури, історії…
Сьогодні антиураїнські сили відкрито та агресивно уже не тільки з телеканалів, а й з владних кабінетів нав’язують нам малоросію, уникають називати московію агресором, умовляють не називати бандитами тих, хто шматує нашу країну та вбиває наших дітей. Іменами тих вбивць сьогодні на Сході України (в ОРДЛО) називають вулиці.
Ви такого об’єднання хочете?
Вони об’являють війну не добровольцям, а українській Україні… У більшості з них ціль перетворити Україну на малоросію, а народ – на манкуртів, залишивши без землі (головного багатства України, яке складає майже третину чорноземів світу, та перебуває під захистом Конституції), стратегічних підприємств, незалежного класу – малого бізнесу ( перетворивши на найманих працівників, залежних повністю рабів, абсолютно не захищених «новим Трудовим Кодексом»…)… Україні маючій свій газ, вугілля, надлишок електроенергії, олігархи пропонують закуповувати все в московії, здаючи ворогу свою енергетичну безпеку. Україна стає першою в світі державою, де в результаті АТО злочинці – колаборанти отримують владу над заручниками, країну, де хотять в окремих регіонах практично заборонити державну мову, а вулиці назвати іменами вчорашніх убивць її синів…
Скажете перебільшую?
«Українська література – це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих» Ліна Костенко.
Візьмімо культуру сьогодні. Згадаймо приниження Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки – це послідовна позиція показувати Україну, як країну, достойну тільки блазнювати в шароварах, обслуговуючи інші нації, й місце нашої культури і мови на їх думку…
А згадаймо про те, як вирішувалось питання списку фільмів, які отримали державне фінансування на цей рік. Чому його так перелопатили? Чому не отримали фінансування окремі фільми, які можуть образити «сусіда». Викинули звідти фільми про Лесю Українку, Олену Телігу і Голодомор, натомість вибрали якусь примітивну комедію «Мамахохотала» «слуги наброду», яка взагалі не пройшла пітчинґу, а відкинуто фільм «Конотопська битва» Ахтема Сеітаблаєва, чий «Захар Беркут» б’є всі рекорди. Бо як же ж таке можна знімати! Це ж недружній крок! Адже фільм розповідає, як українці розбили московитів…
Й це тільки початок…
Стане питання мови… Мало того, що московія використовує її як зброю, я повністю погоджуюсь з видатним англійським філософом Джоном Стюартом Мілльом, який відзначив: “Серед людей, яким бракує почуття солідарності, особливо якщо вони читають та розмовляють різними мовами, не може існувати і спільна громадська думка, необхідна для діяльності представницького врядування. Впливи, які формують громадську думку — і, отже, визначають ухвалення політичних рішень, — будуть різними у різних частинах країни. В одній частині будуть довіряти зовсім іншій категорії лідерів, ніж в іншій”.
Хіба не це ми бачимо сьогодні?
З ким й яку шукати «середину»? Для московії ми «адін народ», а «українці – непорозуміння»… Не можна бути наполовину манкуртом…
Кожен має визначитись, на якому він боці… Бо попереду багато роботи, адже обладунки воїна значно важчі за ошийник раба…
«Сміливця випробовує війна, мудреця – гнів, друга – біда” Арабське прислів’я.
«При захисті своїх земель, зберігайте десять куль в пістолеті, одну для загарбників і дев’ять для зрадників» Шейх Абдулла Аззам
«Мужність народжує переможців, згуртованість — непереможних» Віктор Гюго.
Звичайно, непросто сьогодні Україні… Повернути прямо сьогодні Крим і Донбас можна…, тільки ставши малоросією..!
Павло Казарін: «У 2014 році московія відібрала у нас території. У відповідь Україна набула реальний суверенітет. Чере п’ять років московія намагається здійснити зворотній обмін. Пропонує повернути частину вкрадених територій в обмін на суверенітет».
Мінські домовленості у вигідній для Кремля редакції, зокрема у форматі «формули Штайнмайєра» чи їх сьогоднішній інтерпритації, це легалізація проросійського анклаву ОРДЛО у вигляді «троянського коня» для знищення незалежної української держави і перетворення її на «юго-западнй федеральный округ РФ», що є ідеєю-фікс Путіна…
Та якщо сьогодні не можемо перемогти, то як мінімум, вихід бачу у прикладі маленької за територією, але великої за своїм економічним і науковим потенціалом Японії, ВВП якої більший, ніж ВВП РФ. З 1945 року між Японією і СРСР, а після 1991 року з РФ до цього часу не укладена мирна угода. Формально до цього часу ці країни перебувають у стані війни і між ними існує лише перемир’я, тобто відсутність бойових дій. А все тому, що Японія до цього часу не погоджується з окупацією Радянським Союзом у 1945 році чотирьох островів з Курильської гряди…
Японці подумали у свій час… І залишились Японією!
Залишімось і ми Україною!
Світова історія підтверджує, що при єдності, сама маленька але горда країна може протистояти будь якому агресору… Не можна перемогти того, хто захищає свою Родину, Батьківщину…
Землю, на якій сьогодні ми живемо, тисячі років відвойовували наші пращури у половців, хозар, греків, татар, турків, угорців, поляків, московитів та інших ворогів.
Земля скроплена кров’ю і потом усіх поколінь українців, які жили на ній, боролися і помирали за неї.
Земля освячена для нас Духом Волі предків, й ми маємо передати її нашим нащадкам!
Україна має бути українською!
Слава Україні! Героям Слава!

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!