З цією мученицькою смертю на шиях спокійно ходять навіть на весілля, п’ють, танцюють, щоб мученицька смерть теж пострибала, поблискуючи золотцем. Ага.

А нижче, на фото, вже апогей українського християнського хелловіна у Зарваниці. Решту смішних гарбузових хелловінів світу хай сховаються, супроти нашого смаковито-катівського, навіть при дітях у білий день.

А потім дивуємося всі разом чому в нас вічно щось не так і не теє в суспільстві. Чому зашкалює корупція (поколінкуй, позолоти потрібну руцю і отримаєш бажане), чому скільки крутійства, подвійної моралі, взаємоНЕповаги, розрізненості серед таких гіперпобожних, здавалось би людей?

Ну, а хіба не той, що на наших шиях, заявив, що не мир на землю принести прийшов, а порізнити нас? Що рідних та власну душу ради нього треба зненавидіти, а ворогів любити? А ще так умудрився взяти на себе людські гріхи, що вони нікуди не поділися! Кари і страждання людям залишив, а ось з диявола, який ці гріхи в людських серцях плодить, і волосина не впала.

Отака ось свята біблійно-хеловимна абра-кадаброва наука, яку й досі в світі, як хто зажадає, під таку ідеологію й підганяє. І бійся, і смійся, головне тілом всьо се заїж, кров’ю запий і де труси не знімав би, пардон, головне, щоб розп’ятіє було на шиї.

Автор: Марія Дхюба.

Розкішна історія  в тему за творами Марії Приймаченко.