Подорожнього не цікавить сірий пил під ногами, він поглинутий тим, що відкривається йому за горизонтом з кожним кроком…

Життя пропонує багато Доріг, та є тільки Ваш вибір і його наслідки, є тільки Ваш Шлях.
«…подорожнього не цікавить пил, він поглинутий тим, що відкривається йому за горизонтом з кожним кроком…» Із притчі про шлях воїна, з книги з книги Анастасії Нових «Сенсей».
« … пізнавши світ, ти пізнаєш себе і не понесеш ніколи душу свою на базар, бо вона буде цінніша за Всесвіт і не буде того, хто б її зміг купити» Іван Багряний.
Є тільки зіркове небо над головою і Ви під ним…
«Дві речі наповнюють душу постійно новим і зростаючим подивом і благоговінням і тим більше, чим частіше і уважніше займається ними роздум: зоряне небо наді мною і моральний закон в мені. І те й інше, як би покриті мороком або безоднею, знаходяться поза мого горизонту, я не повинен їх досліджувати, а тільки припускати; я бачу їх перед собою і безпосередньо пов’язую їх з усвідомленням свого існування» Іммануїл Кант.
Від пилу під ногами до зірок і пізнання світу. Простота формулювань і незліченна складність наслідків. Зоряне небо – точки світла над головою, їх наявність і властивості малюють всесвіт, ледь доступний для розуміння, невичерпний об’єкт вивчення. Водночас, нагадує, що наша Земля також зірка. І гіганський всесвіт розкривається як би всередину – всього лише в точку на темному небі, а моральний закон навпаки на зовні – з людини, піднімаючої пил під ногами – у всесвіт (Кант був геніальним, глибоким, великим систематизатором…).
************************************************
“Ви – шлях, і ви ж подорожуючий. І коли один з Вас падає, він падає за тих, хто йде позаду, попереджаючи їх про камені спотикання. Він падає і за тих, хто йде попереду, за тих, які хоча і крокують швидше і впевненіше, але камінь не прибрали… ” Халіль Джебран.
Кожен прокладає собі той шлях, який відповідає його справжнім прагненням. А вітер з часом заносить всі сліди пилом, щоб новий Подорожній не здійснював помилок минулого…
З іншого боку, Шляхи, які ми вибираємо зараз, вірні або помилкові, мало відрізняються від тих доріг, які вибирали колись давним-давно. Все це вже неодноразово розібрано письменниками та мислителями минулого, і пояснення тому, що потрапляє в заголовки сьогоднішніх газет, часто можна знайти на сторінках романів колишнього часу…
Що ж, живімо так, як ніби пишемо книгу, яку і самі із задоволенням би почитали…)
************************************************
Ми складова природи і в той же час, кожен із нас всесвіт. Тому кожен з нас бачить світ не таким, яким він є, а таким, якими ми є… Уявлення про світ будуються на наших переконаннях. Переконання підкріплюються досвідом. Досвід ми схильні узагальнювати. Узагальнення побудовані без вірного масштабу оцінки факторів, не дозволяють поєднати їх у вірне єдине ціле. Як наслідок – невірні висновки, невірні дії/бездіяльність – негативний результат…
Саме тому спочатку потрібно усвідомити конкретну подію (проблему), яка породила дане переконання (проблему), і працювати з нею, управляючи процесом… А далі, для успіху потрібно не тільки виробляти в собі вірні переконання і принципи, ще потрібно мати мужність діяти у відповідність з ними. Пам’ятаючи, що Кожен удар серця – декларація незалежності, пам’ятаючи, що ми не можемо зупинити хвилі, але можна навчитися серфінгу, слухаючи розуму – прислухатись до інтуїції, сьогодні відчути себе тим, ким бажаємо стати завтра, потім знайти в собі сили, волю і мудрість стати тим, ким себе відчули.
Тернистий шлях – шлях праведників. Широка, гладенька, проторена дорога – часто шлях грішників.
«Нормальність – це асфальтована дорога: нею зручно йти, але квіти на ній не ростуть» Вінсент Ван Гог.
“Ми живемо в цьому світі тільки тоді, коли ми його любимо” Рабіндранат Тагор.
І весна наступає для виживших, які тягнуться ланками, один за одним, за дозами тепла, слабкіші слів, прозоріші скла…
В нас ще є сили, поки є мудрість, залишитись собою, навчившись жити в цьому світі з іншими людьми, не ставши стадом… Тому, будучи серед натовпу, не ставайте його частиною. Ви можете жити в «системі», головне, нехай «система» не живе у Вас. Будьте звичайним, серед звичайних людей, залишаючись незвичайним, не підкоряючись стадним програмам, стереотипам, хибним цінностям. Слухайте мудрих порад, проте, якщо якась порада не гармонує з Вашим внутрішнім голосом, посміхніться у відповідь і йдіть своїм шляхом. Далі відчуваючи життя в кожному подиху – це і є Ваш Шлях…