Переглянуло: 110

Я люблю запах столичного метро…

 

Я люблю запах столичного метро…

Якось йшов з колегії по бульвару Шевченка, пірнув у станцію “УНІВЕРСИТЕТ”, там я люблю підійти й мовчки поговорити з погруддями видатних, що поважно біліють на тлі стін кольору молочного шоколаду.

А тут щось прихопило, а корвалол я весь на колегії випив, хе-хе.
Сів на лавочку, хекаю тихесенько, бо боліло крєпєнько. Підходить дівчина – русява голівка, синє пальто, в руці рація – господарка платформи. Дивиться на мене. А мене скрутило вже геть норм, анічичирк.

-Ви так схожі на мого батька!
-Дякую, – ледь промовляю.
-Він в такій же ж шапці ходив.
По моїй щоці біжить сльоза, боляче, просто мовчу.
-І такий же ж сентиментальний був, як і ви. Можна, я біля вас посидю?
Ледь киваю головою, мовчу, бо говорити не можу. В очах темніє.
-Мене Катруся звуть, а вас як?
-Гордій, – сичу пробитим чайником.

Під’їхав потяг, я з сумом подивився на вагони.
-Мабуть, ви поспішаєте?
-Та нє, Катрусю.
-З вами так добре, – кладе русяву голівку мені на плече. Волосся приємно пахне, пробивши мою споконвічну нежить.
Закриваю очі, біль потрошку проходить.

За мить здригнувся – поруч нікого. Обійшов станцію – Катрусі не знайшов. І що то було? Справжня дівчина, марево чи ангел? Не знаю досі. А станцію “УНІВЕРСИТЕТ” тепер оминаю – нехай диво залишиться дивом.

Я люблю запах столичного метро…

Автор: Гордій Аскольдович.

Література, яку можна замовити тут:

Борек і Боги слов’ян.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=93

Рідні свята в Колі Сварожому : сценарії виховних заходів.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=104

 

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.

×
Завітайте в наш магазин!