Переглянуло: 123

Смерть окупантам!

 

25 вересня 1921 року у Львові відбувся замах на вбивство Юзефа Пілсудського, здійснений Степаном Федаком, членом УВО. Жертвами замаху були Юзеф Пілсудський — Начальник Польської держави та Казимир Грабовський — львівський воєвода. У його результаті воєводу було поранено у плече і ліву руку, Пілсудський не постраждав, сповзши на підлогу автомобіля, до якого встиг зайти ще до першого пострілу.

Через дезорієнтацію українського руху після поразки ЗУНР новостворена Українська Військова Організація (УВО), прагнула здійснити вагому політичну акцію, якою став замах на Пілсудського.

За деякими версіями саме Євген Коновалець, який за кілька місяців до того прибув до Львова, переорганізував і очолив УВО, доручив Степану Федаку знайти виконавця для замаху. Однак той вирішив не доручати цю справу нікому і зробити це самому.

Степан Федак (псевдонім Смок) (11 травня 1901, Львів — † 1945, Берлін або Щецин) — український військовий діяч, старшина УСС, УГА, дивізія «Галичина», син українського адвоката й підприємця Степана Федака, що був урядовцем ЗУНР.

Пілсудський і Грабовський були присутні на урочистій вечері у приміщенні ратуші, опісля якої вирушали на виставу до опери. На площі Ринок урядовців зустрічав натовп людей, як прихильників, так і противників:

«…Я зайняв був добру позицію, вийшовши значно швидше. – Одначе час минав, люди збиралися, тлумилися і мене все витискали – і в короткому часі відтиснули мене далеко назад. Минали хвилини, напруження зростало не тільки в мене, але і в публіки. Я тримав обидві руки в кишенях, щоби тим прикривати чи дезорієнтувати всяких типів тайної поліції чи взагалі поляків, що приглядалися кожному, хто стояв побіч, наліво й направо від них. У такому напруженні хтось вигукнув: “Іде!” А поляк, що стояв поруч мене, схопив мене за руку. Я думав, що це аґент тайної поліції ловить мене якраз за праву руку, що в ній тримав я револьвер. Одначе виказалося, що був це звичайний глядач, який у поденервуванні спіймав мене за руку, але в тому ж таки менті звільнив її і вибачився» — згадував Степан Федак

Степан Федак вистрілив тричі у напрямку Пілсудського і Грабовського, які в цей момент сідали у машину. Через штовханину і натовп він лише поранив Грабовського у плече і ліву руку, а пізніше намагався вчинити самогубство, однак йому перешкодив розлючений натовп.

Першочерговим наслідком атентату стали масові арешти серед української громади Львова. Замах спричинив величезний вплив на політичну ситуацію в Галичині.

Після арешту Федак взяв відповідальність за вчинення злочину на себе:

« Виконуючи політичний атентат, обжалований звертав його не проти Пілсудського, що закидає йому акт обвинувачення, а проти львівського воєводи Грабовського як відповідального представника польської окупаційної влади… Вчинок його був тільки криком розпуки з приводу нелюдських знущань і нечуваних безправств над українським народом Східної Галичини» — писав «Український Прапор».

Показовий суд над Федаком відбувся через рік після злочину — у період з 23 жовтня до 18 листопада 1922 року. Внаслідок твердої позиції захисту, невдачі самого замаху, а також зникнення ключових доказів, зокрема револьвера, з якого здійснювалися постріли, — українець отримав шість років ув’язнення, а через 2 роки вийшов на волю за амністією. Ув’язнення відбував у тюрмі при вулиці Стефана Баторія, пізніше у карній тюрмі міста Равіч.

Уже після завершення судового процесу УВО взяла на себе відповідальність за замах, заявивши, що він здійснений на знак протесту проти політики Пілсудського, а також як протест проти відвідин начальником польської держави Східної Галичини. Ще через 3 роки організація організувала замах на тогочасного президента Польщі Станіслава Войцеховського.

Національно-патріотичне виховання
Ціннісне формування української національної громадянської ідентичності

#Замах_на_Юзефа_Пілсудського #ЗУНР #УГА #УВО
#НПВ #НаціональноПатріотичнеВиховання #Національно_Патріотичне_Виховання
#ЦінніснеНаціональноПатріотичнеВиховання
#Ціннісне_Національно_Патріотичне_Виховання
#Національні_цінності #НаціональніЦінності #самобутність #воля #соборність #гідність
#ОбороннаСвідомість #Оборонна_свідомість
#ВПВ #ВійськовоПатріотичнеВиховання #Військово_Патріотичне_Виховання

Від редакції. Шкода, що тепер в Україні нема такої УВО, Української Військової Організації. Тому і не бояться різного роду окупанти та українофоби  ходити по вулицях і   гавкати з екранів телевізорів. Якби існувала хоча б одна, справді  українська націоналістична організація, то такого б  лютого національного сорому в українців би не було.

Література, яку можна замовити тут:

Воінсько-фізичне виховання Аріїв.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=54

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОЗАЦТВА. ЛИЦАРІ СОНЦЯ.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=288

Холодний Яр.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=136

 

Дітям про козаків.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=184

Характерник.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=215

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.

 

×
Завітайте в наш магазин!