Місця, де розгладжуються зморшки душі…

Місця, де розгладжуються зморшки душі…
************************************
Коли двері розкриються і запахом лісу чи моря повіє, я, може бути, розберуся, що залишилося в мені від мене…
************************************
Лісові стежки…
Навіть думки тут можна почути…
Тільки думаймо тихіше…
Дозволь природі навчити тебе мудрості спокою. Спокою, а не байдужості. Бо навчившись відчувати бажання життя в кожному подиху, ти не зможеш бути байдужим…
Дозволь природі навчити тебе мужності, дати сили щоб пройти неходженими стежками життя, йти по яких приходиться іноді на самоті…
************************************
Песиміст бачить тунель. Оптиміст бачить світло в кінці тунелю. Реаліст бачить і тунель, і світло в кінці тунеля, і поїзд, що мчить назустріч…
І мудрість полягає не в самообмеженні, не в тотальній аскезі, а в балансі. Ви стаєте вільними від своїх бажань тоді, коли зберігаєте внутрішній комфорт, незалежно від того, чи отримуєте ви бажане чи ні. Принадність такої свободи в тому, що ви – невразливі…
Інше питання, чи приносить така невразливість щастя?
Межі її кожен обирає сам…Кожен сам вибудовує свій баланс…
************************************
– Що потрібно, щоб насолоджуватися життям?
– Дивитися навколо себе. Мацумото Джу.