Українські Боги і Богині. Лада.
“Вечірня зоре, благодатна Ладо…”
- Автор: Яр Славутич
Вадимові Сварогові
Вечірня зоре, благодатна Ладо!
Світи на долю спізнену мою,
Щоб я молитвою святково й радо
Тобі в дубовому яснів гаю.
Імлавий день поглинув гожий ранок
Мого буття. Але багаття тла
Передавав Ярило наостанок
І Берегиня Вирій берегла.
Вечірня зоре! Освіти години
Мого тривання на крутім шляху.
Нехай мій вечір, лагідно-гостинний,
Долає ночі темряву лиху.
І я в твоєму сяйві прочитаю
На віщих лініях моїх долонь,
Яке прийдешнє – з дива чи відчаю? –
Мені зготує Мойра навздогонь.
Дажбогу і Матері Ладі.
(перед завиванням вінків на весілля)
Зійди, Дажбоже, з Неба,
Бо нам Тебе завше треба,
Віноньки зачинати,
Щастечком укладати!
Ступи, Боже, з Неба,
Ти нам завше треба!
Зачни нам весіллячко
На наше подвір`ячко,
Тихое, веселое,
Аби було щасливоє!
До нас, Дажбоже, до нас!
Щоб було гаразд,
І ти, Лада-Мати,
Ходи до нас в хату,
Будеш нам помагати
Деревце вбирати,
Всіма п’ятьма пальцями,
Шостою долонею,
Щоби з доброю Долею!
Благослови, Боже,
І ти, Лада-Мати,
Деревце вбирати!
Лада і Леля.
Лада — Богиня кохання й шлюбу, мати Богів, старша Рожаниця, Богиня світової гармонії, покровителька пологів, жінок, дітей, шлюбу, любові, жіночих справ, врожаю, родючості.
Жіноче втілення Рода.
Лада — Богиня життя, весни, родючості, народження, жита-зерна, яка витворює і воскрешає відмерлу на зиму природу, робить землю плодючою. Лада символізує світову любов, що є основою життя на землі.
Мати Лада після смерті збирає душі праведників, які стали іскрами, і йде у людський світ, вкладаючи їх у лоно жінкам, які прагнуть дитини. Супутницями Богині є почуття Чарівності і Любові. Прилітаючи у цей світ на чарівній колісниці, запряженій парою голубів і парою лебедів, вона розпалює вогонь небесних гроз, проганяє злі сили, виводить з-за холодних хмар світлосяйне сонце. Богиня Лада принесла світові Живу Воду, прийшовши до людей по веселці з немовлям (Божичем) .
У руці вона тримає червоне яблуко з виноградною лозою. Немовля при цьому символізує Явлений (втілений) світ, а яблуко (або яйце) — початок усього сущого, камінь Алатир — Сваргу, Сонячний хрест. Прекрасні дні травня і початку червня з давнини присвячувались Ладі і знаменувались загальними ігрищами. Тим, хто приносить їй пожертви, вона пророкує майбуття. Приносили жертви їй також жінки, які не могли мати дітей, щоби вона сприяла зачаттю. Лада прийшла вперше до людей з яблуком та виноградом, виростила перше зерно жита.
У Лади двійко дітей: Леля — чарівна Богиня кохання, та Полель — Бог світлого дня. Прояв Лади, Жива, — живителька та подателька благ.
Щорічно, коли зустрічаються перші зорі в сузір’ї Перуна (Стрільця), Богиня Лада, народжує нове Сонце (Божича-Коляду — Сонце зимового сонцестояння), після чого вона разом з Сварогом, протягом 12 ночей творить Всесвіт. Свято Великої Лади відзначається з піснями цілий місяць — від 25 травня до 25 червня.
В пожертву Ладі приносили: млинці, кашу, хліб, мед, сир, молоко, олію, крупи, пироги, нитки, візерунчате печиво, шкурки куниць, ласок і соболів, зерно, яйця, пиво, хустки, полотно, вовну, посуд. Чоловіча пара Лади — Бог Ладо (Дід Ладо) згадується у Велесовій Книзі .
Матеріали із Порталу Рід і Віра.
Література по українському богознавству. Замовити можна тут:
Велесова Книга. Волховник.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=127
Велесова Книга.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=295
Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.