Віруси . Від лат. virus — отрута)

Їх так само багато,як і біологічних вірусів,різниця лише в тому,що духовний вірус вбиває душу людини,перетворює  національну і  інтелектуальну  особистість у безнаціонального і бездумного космополіта,виродка, з повністю,або частково відключеною системою мислення. Духовний вірус неодмінно має ідеологічну і світоглядну складову,але особливо небезпечний  він тоді,коли додається ще й релігійний аспект,ідеальне середовище для якого утворено іудохристиянством,потворною релігією смерті  і деградації.

Всі   ці  віруси мають штучну,а не природну основу і направлені на те,щоб людину перетворити в манкурта,яничара,щоб вона втратила свої духовні,національні,культурні орієнтири і стала послушним і безвольним рабом,готовим виконати забаганки господарів-маніпуляторів.

Торкнемося цих питань детальніше.

Кілька тисячоліть тому,нікчемне,слабке,підле і заздрісне плем’я жидів вирішило створити собі історію, релігію  і культуру,щоб відчувати себе повноцінними,порівняно з іншими,розвиненішими народами.

Ту вінценосную громаду
Покажем спереду і ззаду
Незрячим людям. В добрий час
Заходимось, моя порадо.

(Тарас Шевченко)

Ось так все починалось:

Жидам сердешним заздро стало,

Що й невеличкого царя

І з кізяка хоч олтаря

У їх немає. Попросили

Таки старого Самуїла,

Щоб він де хоче, там і взяв,

А дав би їм, старий, царя.

Отож премудрий прозорливець,

Поміркувавши, взяв єлей

Та взяв од козлищ і свиней

Того Саула-здоровила

І їм помазав во царя.

(Тарас Шевченко.)

Про крадіжку жидами  міфів інших народів Іван Франко детально і аргументовано описав ,в своїй легендарній книзі, “Сотворення Світу”

Проте,рівень освіти і культури був у древніх жидів наскільки убогий,що  сакральну суть  легенд,міфів,переказів,передання інших  культур були для них недосяжні.  Очевидно,що у жидів,як і у  пізніших кацапів ,так само,від народження,генетично була зайва хромосома,яка  викристалізовує народження нелюда. Недолюдки мають свої особливості,порівняно з нормальними людьми. У виродків відсутнє поняття честі,гідності,етики,всього того,що присутнє розвинутим етносам.

Процитуємо деякі “перли” із “святої” іудейської компіляції,якою вони підмінили знання і творіння Шумерів,Єгиптян,та інших націй. А щоб ніхто не сумнівався,що їхня писанина є богонатхненною -оголосили,що в них вже є тора, яка дає їм “богообраність” і яка обросла згодом талмудом,а потім мімікрувала в  п’ятикнижжя  Моісея,тобто в старий заповіт іудеїв та іудохристиян,і нарешті  зліпився з кізяка  в так званий новий заповіт,євангеліє. І це все їм надиктував “святий ” дух?

Біблійна “людяність”

.Сім народів, численніших та міцніших від тебе дасть Господь, Бог твій, тобі, (Ізраїлю), то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, – не складеш з ними заповіту, і не будеш до них милосердним” (5М. 7: 1-2).

“Коли ти, (Ізраїлю), приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир. Якщо воно відповість тобі: “Мир”, і відчинить тобі ворота, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі. Якщо воно не замириться з тобою і буде провадити з тобою війну, то обложиш його і Господь, Бог твій дасть його в твою руку, а ти повбиваєш усю чоловічу стать вістрям меча. Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі…
Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе… Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі, бо конче вчиниш їх закляттям (винищиш)” (5М. 20: 10-16);
“І ти винищиш всі народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, – не змилосердиться око твоє над ними… І віддасть (Бог твій) їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім’я з-під неба, – не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх” (5М. 7: 16, 24);
“І не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, бог ВЕЛИКИЙ І СТРАШНИЙ. (…) І побентежить їх великим бентежжям, аж поки не будуть вигублені” (5М.7: 21, 23);
“Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами більшими й міцнішими від тебе, містами великими… Господь, Бог твій, вигубить їх (народи). І ти виженеш їх незабаром, як Господь говорив був тобі” (5М. 9: 1, 3);
“Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш,.. і посядеш їх, і осядеш у їхньому краї” (5М, 12, 29);
“Коли Господь, Бог твій (Ізраїлю), повигублює народи, і ти повбиваєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах…” (5М, 19: 1)…

Звірство і  вбивства.

Сам бог Ізраїлю Яхве-Саваоф (християнський “бог отець”) намовляв юдеїв порушувати щонайменше дві заповіді з десяти: шосту – “не кради” і десяту – “не жадай всього, що ближнього твого”, хоча, по-суті, ці дві заповіді про одне. Для того, щоб неуважний читач не помітив цієї злої речі, рабини замінили слово “вкрали” словом “позичили”.
Але, одна справа намовляти, а інша – самому брати активну участь у масовому знищенні людей і тварин, які знаходилися тієї ночі в Єгипті, та ще й оголосити це жорстоке вбивство – святом для синів Ізраїлю: “І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї і повбиваю кожного перворідного від людини аж до скотини. (…) І не буде між ними згубної порази, коли я вбиватиму в єгипетськім краї. І стане той день для вас пам’яткою, і будете святкувати його на всі роди ваші” (2М. 12: 12,14).
З того часу це масове побоїще єгиптян стало святкуватися як національне свято юдеїв, яке вони відзначають і досі “на всі роди свої”, а через християнство це “свято” юдейського фашизму “сини Ізраїлеві” нав’язали іншим народам, які прийняли християнство і, зокрема, єгиптянам… Відзначають його й українці, але тільки юдеї знають справжнє значення цього свята – ПЕСАХ (Пасхи):
“І станеться, коли запитають вас ваші сини: “Що то за служба ваша? то відкажете: “Це жертва – Пасха для Господа, що обминув (песах) був доми Ізраїлевих синів У Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг” (2М. 12: 26-27).

(Цитата Світояра , з книги ” Не вбивай по християнськи”)

Відношення біблійного Яхве до людини.

“І промовив Господь: “Зітру (знищу) я людину з лиця землі, —
від людини аж до скотини, від плазунів і аж до птахів. Я наведу потоп, воду на землю, щоб винищити з-під неба кожне тіло, в якому
є дух життя. Помре все, що на землі! І був дощ на землі сорок днів
і сорок ночей. І вимерло всяке тіло, що рухалося на землі… і винищив Господь усяку істоту на поверхні землі” (1М., 6: 7, 17; 1М., 7:
12, 21—23).

Розбій,грабунок,злодійство.

Про надзвичайну жорстокість юдейського бога Яхве свідчить і
друга книга Мойсея, в якій оповідається, як “бог євреїв” знущався з єгиптян, серед яких поселилися “сини Ізраїлеві”. Цікаво, що
в цій книзі юдеї постають лише як злодії та грабіжники. Але, якщо врахувати, що в історії невідомі випадки масового вирізання
того чи іншого народу без участі організованих збройних загонів,
то стає зрозумілим, що невдячні юдеї спланували винищення корінного населення Єгипту, перенісши відповідальність на свого
жорстокого Яхве: “І знявся великий зойк в Єгипті, не було дому,
щоб не було там померлого!” (2М., 12: 30).
І коли єгиптяни отямилися від нічної трагедії і почали переслідувати вбивць — “синів Ізраїлевих”, то “сини Ізраїлеві вчинили за
словом Мойсеєвим, і позичили (вкрали!) від єгиптян посуд срібний і
посуд золотий та шати. А Господь дав милість тому народові, — вони позичили — забрали здобич від Єгипту. І вирушили Ізраїлеві сини… близько шестисот тисяч чоловік піхоти, крім дітей, а також багато різного (мішаного) люду з ними, і дрібна й велика худоба, маєток дуже великий” (2М., 12: 35—38). Зверніть увагу на цинічне
уточнення — “ПОЗИЧИЛИ — ЗАБРАЛИ ЗДОБИЧ ВІД ЄГИПТУ”. Так “позичає” рекетир гроші у своєї жертви.
Біблія також свідчить, що в цьому злочині був замішаний і
сам бог євреїв Яхве: “І сказав Господь до Мойсея..: “Скажи ж у вуха народу (намов), і нехай позичить кожен від свого ближнього
(єгиптянина), а кожна (юдейка) від своєї ближньої (єгиптянки) посуд срібний та золотий” (2М., 11: 1—2)

А ще в старому заповіті прославляється інцест(секс з кровними родичами),збочення,людські жертвопринесення. Здається,що немає ЖОДНОГО  злочину,збочення,виродження,яке б не ввела у свою “святу” книгу недорозвинена жидівська нелюдь.

Так само, як геї,десбіянки,які відчувають свою неповноцінність, так і жиди намагалися довести світові,що вони є нормальні,а все інше людлство неправильне. Для досягнення цієї цілі був і витворений міф про Ієшуа з Назарету,тобто про Ісуса, начебто бога всіх християн. (Ієшуа — єврейська вимова біблійного імені Ісус (в оригіналі — з наголосом Ієшу́а)

Різного роду сектанти,штунди можуть сказати,що то лише в старому заповіті є ці страхіття,а от Ісус Христос є добрим і людяним,розумним і просвітленим. Чи так це насправді? Далі цитати з євангелії.

ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
БРАТІВ І СЕСТЕР
ЗНЕНАВИДЬ СВОЮ
ЖІНКУ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
ДІТЕЙ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЮ
ДУШУ (ЖИТТЯ)!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
ВДРУГЕ!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
З РОЗВЕДЕНИМИ!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
ЗОВСІМ!
ПОКИНЬТЕ СВІЙ
ДІМ!
ПОКИНЬТЕ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
ПОКИНЬТЕ РІДНИХ.

“Коли хто приходить до мене, і не зненавидить свого батька та матір, і дружини й дітей, і братів, і сестер, а до того й своєї душі, — той не може бути учнем моїм!” (Луки, 14: 26).
“Вороги чоловікові — домашні його!
Хто більш, як мене, любить батька чи
матір, той мене недостойний. І хто
більш, як мене, любить сина чи дочку,
той мене недостойний” (Матвія, 10:
36—37).
Хто дружину відпустить свою, і одружиться з іншою, той чинить перелюб
(Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).
Хто одружиться з розведеною, той чинить
перелюб” (Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).
Учні говорять Йому (Ісусу): “…То не добре одружуватись”. А Він їм відказав: це
слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
Бо бувають скопці, що з утроби материнської народилися так; є й скопці, що
їх люди оскопили (кастрували) *, і є
скопці, що самі оскопили (кастрували)
себе ради Царства Небесного. Хто може
вмістити, — нехай вмістить”.
“Ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, — не будуть ні женитися, ні заміж виходити!” (Луки, 20:
34—35).
“Кожен, хто за ймення моє кине дім,
чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, — той багатократно одержить і успадкує вічне життя”
(Матвія, 19: 29).

ПОКИНЬТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ!
ПОКИНЬТЕ СВОЮ
ДРУЖИНУ!
ПОКИНЬТЕ СВОЮ
ЗЕМЛЮ!
НЕ ХОРОНИ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
НЕ ПРОЩАЙСЯ З ДОМАШНІМИ!
НЕ ХОДИ ЗА ПЛУГОМ!
ЗАБУДЬ СВОЄ МИНУЛЕ!
НЕ ПРАЦЮЙТЕ! НЕ
ПРЯДІТЬ!
ЖЕБРАКУЙТЕ!
НЕ ПРЯДІТЬ!
НЕ ТЧІТЬ

А Петро став казати Ісусу: “От усе ми
покинули, та й пішли за Тобою слідом”. Ісус відказав: “Поправді кажу
вам: “Немає такого, щоб покинув свій
дім, або дружину, чи братів, чи дітей
ради царства божого, і не одержав би
значно більше цього часу, а в віці наступному — життя вічне” (Марка, 10:
28—29; Луки, 18: 29—30).
І промовив до одного Ісус: “Іди за
мною! А той відказав: “Дозволь мені
перше батька свого поховати”. Ісус же
йому відказав: “Іди за мною, і зостав
мертвим ховати мерців своїх!” (Матвія,
8: 21—22).
І промовив до другого Ісус: “Іди за
мною” А той відказав: “Дозволь мені
перше піти, і батька свого поховати”.
Ісус же йому відказав: “Залиш мертвим
ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай
Царство Небесне” (Луки, 9: 59—60).
А інший сказав був: “Господи, я піду за
тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми”. Ісус же
промовив до нього: “Ніхто з тих, хто
кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається (не потрапить) до
Божого Царства” (Луки, 9: 61—62).
“Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, — не працюють і не прядуть”
(Матвія, 6: 28).
“Був жебрак один Лазар, що лежав під
ворітьми багатого, струпами вкритий, і
бажав (!) годуватися кришками, що зо
столу багатого падали, (аніж працювати — П. С.) Умер жебрак і на Авраамове лоно віднесли його анголи. Умер же
багатий, терплячи муки в аду” (Луки,
16: 20—23).
“Погляньте на ті он лілеї, як вони не
прядуть, ані тчуть” (Луки, 12: 27).

ЗРЕЧІТЬСЯ САМОГО
СЕБЕ!
ЗНЕНАВИДЬТЕ СВОЮ
ДУШУ!
ЗГУБІТЬ СВОЮ
ДУШУ!
НЕ СПАСАЙТЕ СВОЄЇ
ДУШІ!

“Коли хоче хто йти слідом за мною, —
хай зречеться самого себе” (Матвія, 16:
24; Марка, 8: 34; Луки, 3: 23).
“Хто кохає душу свою, той погубить її;
хто ж зненавидить душу свою на цьому
світі, — збереже її у вічне життя” (Івана, 12: 25).
“Хто хоче душу зберегти, той погубить
її, а хто ради Мене згубить душу свою,
той її збереже” (Луки, 9: 24).
“Хто душу свою зберігає, той погубить
її, хто ж за мене погубить душу свою, —
той знайде її” (Матвія, 10: 39).
“Хто хоче спасти свою душу, той її погубить, хто ж за мене свою душу погубить, той знайде її” (Матвія, 16: 25).
“Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою ради мене та Євангелії, той її збереже” (Марка, 8: 35)

Тобто,стає зрозумілим,що жиди-нелюди,які нездатні генетично піднятися до вершин людяності,намагались і намагаються зробити все,щоб інші народи стали такими ж здеградованими,як і вони.

Історії про сотворення всесвіту,людини з пороху земного,жінки з ребра чоловіка, рай і пекло ,народження,смерть і воскресіння Бога,непорочне зачаття давно існували  в сусідніх  культурах.

Ось чітка ілюстрація,підготовлена Олександром Білецьким:

Ісус і його попередники – Боги з подібною Історією: Гор, Аттіс, Крішна, Діоніс, Мітра