Русич Одонацер 14 років правив Римом
Одоакр (лат. Odoacer,
Язичник-русич,князь.
*433 — 15 березня 493)
Король: Італії
Світогляд: Язичництво
Правління: 476-493
Коронація: 476
Попередник: Ромул Август
>Наступник: Теодоріх Великий
Інші титули: Король ругів
Імена: Одоакр, Одонацер, Одоакер
Місце поховання: Рим
Дружина: Сванігільда
Діти: Теласій, Юліан Авреолін
Династія: Оганіди
Батько: Едіка
Мати: Малгирда
Книга Brevis historia стверджує, що Одонацер мав королівський титул, а за національністю був Ruthenus тобто русин або рус. За 500 років після Одоакра хроністи Європи називали княгиню Ольгу — “Регіна Ругорум” — королевою Ругів, цебто Руги і Руси/Русини — одне й те ж. Це саме ті Руги (Руянці), в культі яких центральним божеством був відомий Світовид (він ж Збруцький ідол).
До московського загарбання українські історики й державні діячі не раз згадували про Одонацера. В літописі Самійла Величка пишеться, що:
“НАШІ ПРЕДКИ РУСИЧІ В П’ЯТОМУ СТОЛІТТІ ПІД ПРОВОДОМ КОРОЛЯ ОДОНАЦЕРА НЕ ТІЛЬКИ ПЕРЕМОГЛИ ЧИСЛЕННІШІ РИМСЬКІ ЛЕГІОНИ, АЛЕ Й РИМ ЗДОБУЛИ Й 14 РОКІВ ПАНУВАЛИ В ТІЙ СТОЛИЦІ СВІТУ”.
В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького від 1648 року згадується теж саме:
“ПРЕДКІВ НАШИХ РУСІВ З РУГІЇ ОД ПОМОР’Я БАЛТИЦЬКОГО, ЯКИМИ ЗА ПРЕДВОДИТЕЛЬСТВОМ КОРОЛЯ ЇХ ОДОНАЦЕРА РОКУ ПО РОЖДЕСТВІ ГОСПОДНІМ 470 РИМ БУВ УЗЯТИЙ І 14 ЛІТ ОВЛАДАЄМИЙ”.
Літопис Биховця від 1429 року згадує про з’їзд шляхти в Луцьку. Там Великий князь Вітовт запропонував прийняти українську й литовську шляхти до польських гербів. Українська делегація у відповідь заявила:
“МИ ПОХОДИМО ОД ДРЕВНІХ РУСОВ, ЩО РИМ УЗЯЛИ”.
До речі, Одонацер скинув останнього римського імператора Ромула Августула. Разом із римським сенатом переможець послав у Константинополь лист до імператора Зенона, в якому говорив про непотрібність двох імператорів. Одонацер вважав, що одного правителя буде достатньо для захисту всього сходу й заходу імперії. Згодом Зенону дісталися й імператорські регалії. Західна Римська імперія офіційно перестала існувати. А Одонацера після 14 років правління було вбито готами під час гостини. Його дружину заморили голодом, а сина також убили дорогою до Галлії.
Про Одоакра і його ворога Теодоріха — Дітріха Бернського, “злого поганого Дідрика” пам’ятали у середньовічному Новгороді. Не про міфічних шведів, а про далекого короля з Дунаю. Та й навіть у часи Хмельницького Одоакра вважали “своїм” — не короля Артура, не Шарлеманя, не Річарда Левове Серце, а Одоакра.
Плита з латинським написом, яку знайшли в катакомбах перших християн при костелі св. петра під Зальцбургом, повідомляє:
«РОКУ БОЖОГО 477 ОДОАКЕР, КОРОЛЬ РУТЕНІВ, А ТАКОЖ ГЕПІДІВ, ГОТІВ, УНГАРІВ І ГЕРУЛІВ, ВИСТУПАЮЧИ ПРОТИ ЦЕРКВИ БОЖОЇ, БЛАГОЧЕСТИВОГО МАКСИМА З ЙОГО 50 УЧНЯМИ, ЩО МОЛИЛИСЯ З НИМ В ЦІЙ ПЕЧЕРІ, ЗА СПОВІДАННЯ ВІРИ ЖОРСТОКО МУЧЕНО ТА СКИНУТО ВНИЗ, А ПРОВІНЦІЮ НОРІКУМ МЕЧЕМ І ВОГНЕМ СПУСТОШИВШИ».
Українці козацьких часів вважали Одоакра руським князем, а ругіїв предками русинів.1648 року гетьман Богдан Хмельницький з приводу війни України з Річчю Посполитою звернувся до українського народу у своєму «Білоцерківському універсалі»:
«НАВІТЬ СТАРОДАВНІЙ РИМ, ЯКИЙ ВОЛОДІВ БАГАТЬМА ДЕРЖАВАМИ Й МОНАРХІЯМИ І ПИШАВСЯ КОЛИСЬ СВОЇМИ ШІСТЬМАСТАМИ СОРОКА П’ЯТЬМА ТИСЯЧАМИ ВІЙСЬКА, В ДАВНІ ВІКИ ВЗЯЛА Й ЧОТИРНАДЦЯТЬ ЛІТ ТРИМАЛА ДАЛЕКО МЕНША ПРОТИ ЗГАДАНОЇ ЗБІРНА БОЙОВА СИЛА РУСІВ ІЗ РУГІЇ ВІД БАЛТИЦЬКОГО, АБО НІМЕЦЬКОГО ПОМОР’Я, НА ЧОЛІ ЯКИХ СТОЯВ ТОДІ КНЯЗЬ ОДОНАЦЕР, — СТАЛОСЯ ЦЕ В РОЦІ 470 ПІСЛЯ РІЗДВА ГОСПОДНЬОГО. ОТОЖ МИ ЙДЕМО ЗА ПРИКЛАДОМ НАШИХ ДАВНІХ ПРЕДКІВ, ОТИХ СТАРОБУТНІХ РУСІВ, І ХТО МОЖЕ ЗАБОРОНИТИ НАМ БУТИ ВОЇНАМИ І ЗМЕНШИТИ НАШУ ЛИЦАРСЬКУ ВІДВАГУ!»
Ця традиція була тоді ще настільки сильною, що коли у 1657 гетьман помер, генеральний писар Запорізького війська Самійло Зорка, стоячи над його труною, виголосив промову, в якій зокрема були такі слова:
«МИЛИЙ ВОЖДЮ! ДРЕВНІЙ РУСЬКИЙ ОДОНАЦЕР!»
Автор: Алєсь Яснооk.
Одонацер – славетний князь рутенів
- Автор: Галина Лозко
Майже забутий істориками, рутенсъкий князь Одоакр (жив бл. 433-493 рр,). У 457 р. він розбив державу північно-германських племен, які вторглися у басейн Дунаю [1. 634], У латинських джерелах відомий, але нашою офіційною наукою проігнорований факт захоплення цим князем римського престолу.
Дійсно, 23 серпня 475 року слов’янин Одовакар (Одонацер) став королем Італії. Його ім’я, на думку багатьох вчених, не має лінгвістичних аналогів у слов’янських мовах, з якими його можна порівнювати, тому серед дослідників не існує одностайності щодо етнічного походження Одонацера. Оскільки в ті часи феки та римляни не вміли точно передавати на письмі наші слов’янські слова (не вистачало необхідних букв, неправильно чули та не розуміли їх значення), то у різних іноземних хроніках його ім’я має десятки варіантів написання; Одонацер, Одоахр, Одовахар, Одоахрос, Одокрехім та ін. |2, 186, 271 ].
Павло Крат пояснює етимологію (походження та значення) його імені від слов’янського вакар — “пастух, проводир” [3. З60]. Серед західноєвропейських істориків прийнято вважати Одонацера герулом [4. 259]. Та як би іноземні не намагалися затемнити це ім’я, однак, слов’янське походження Одонацера засвідчене написом, що лишився на могилі убитих ним християнських ченців, похованих разом з їхнім єпископом (нині територія Австрії): “Оdoacer Rex Rhutenorum” (Одоакер – Цар Рутенів).
Цей напис вигравіюваний на мармуровій плиті, встановленій у катакомбах “Монашої Гори” колишнього м. Ювавума — фортеці в провінції Норік, яка за своэ багатство і величні палаци була названа “Північним Римом” (нині Зальцбург). Я наведу повний переклад тексту напису і його світлину: ‘”Року Божого 477 Одоацер, король Рутенів, Гепідів, Готів, Унгарів та ГерулІв, виступаючи проти церкви божої, благочестивого Максима з його 50 учнями, що молилися з ним в цій печері, за сповідання віри жорстоко мучено та скинуто вниз, я провінцію Норікум мечем і вогнем спустошивши”. Ця плита, як твердять місцеві туристичні проспекти, була вмурована в стіну катакомби, де відбувалися моління перших християн, у 1525 1535 рр., а ці відомості, як повідомляє А. Лева, “взяті з Літопису Готфріда Вінтерберського ХІІ ст.” [5. 13—14].
Наступ Римської імперії на слов’янські землі в часи імператорів Непота і Августула відбувався разом з поширенням ними християнства. Отже йшла запекла боротьба слов’ян з духовним і фізичним поневоленням. Під проводом короля Одоацера, який об’єднав багато слов’янських та інших племен, язичники знищували перші осередки чужовір’я на своїх землях. Факт його розправи над християнськими місіонерами свідчить, що на початку своєї бойової та політичної кар’єри Одоакр був язичником. Він пробув на італійському престолі понад 14 років (за іншими даними – 17). За цей час, як твердять історики церкви, він прийняв аріянство — зрозуміло, що християни вважали його “єретиком” |3. 160],
Так, цілком очевидно, що за часів Богдана Хмельницького наші Предки знали вітчизняну історію краше за нас. Можливо, їм були відомі древні джерела, які до нас не дійшли. Приміром, Велесова Книга, яка згадує князя Одонацера під ім’ям Одокрехіма. Дошка. 28 розповідає, шо він героїчно воював з готами, і вбив їхнього володаря Детеріха, після чого вирушив на Рим, де переміг численні римські легіони і поклав велику данину на римлян [2. 23].
Остроготи, очолювані християнином Теодориком, запекло воювали з Одонацером, який фактично володів землями від Сицилії до Далмації, і навіть далеко через Альпи сягала його влада [4. 250]. Кілька важких битв відбулися між ними: перша на річці Ізонці близько Аквілеї 23 серпня 489 року, друга — над річкою Адигою біля Верони того ж року. Війська Одонацера були розбиті, з рештою свого війська він замкнувся в місті Равенні і вів тривалу оборону. Місто охопив виснажливий голод, і Одонацер мусив запросити перемир’я. Римський єпископ закрутив інтригу, спонукаючи Одонацера до перемир’я з Теодориком, і влаштував їм “дружню зустріч “. Прийшовши в гостину до Одонацера, Теодорик підступно вбив його, всадивши ножа в спину. Падаючи, Одонацер скрикнув: “Боже, де ж правда?” [3. 160—169]. Це трапилося в 493 р., після чого Римська імперія, що вже нагадувала “інтернаціональний казан”, так і не склавши єдиного цілого, розпалась . Ми, рідновіри, повинні пам’ятати, що він став знаковою постаттю воєначаль ника, який поклав кінець тисячолітньому пануванню Риму. А його війна з християнством – яскраве свідчення боротьби слов’ян проти засилля чужовір’я в V ст, та за збереження Рідної Віри.
- Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. — К ; Обереги, 200З. – І 2.
- Велесова Книга. Волхииник/ Переклад, упорядкуваня, словник Г. Лозко. – К.; Такі справи, 2002,
- Крат П.Українська стародавність. Торонто, Канада – Буенос-Айрес, Аргентина, 1959.
- Девіс Н. Європа: Історія. К.: Основи, 2002.
- Лева А. Розвідка про князя Одоацера // Українське Відродження. 1989. – № 25. – С. 13-14.
- Величко С. Літопис. К : Дніпро, 1991,— Т 1.
Література . Замовити можна тут:
Волховник: Правослов Рідної Віри.
Славлення Рідним Богам.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=174
Міфи і легенди давньої України.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=187
Комплект 15 плакатів із зображеннями Рідних Українських Богів.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=221
Священна країна хліборобів.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=130
Генеалогія Богів давньої України.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=226
ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ.
ТОМ 1.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=137
ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ [том II].
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=240
Рідні свята в Колі Сварожому : сценарії виховних заходів.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=104
Лебедія.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=181
Борек і Боги слов’ян.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=93
Українське народознавство.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=109
Велесова Книга. Волховник.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=127
Коляда. Дитячі щедрівки, колядки та засівалки.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=207
Молитва до Дажбога.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=236
Український гороскоп.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=239