«Володимир і Рогнеда» А. Лосенко.

Історія демонструє чимало прикладів, коли один чоловік мав кілька сімей. Офіційно в нашій країні багатоженство заборонено. Але чи завжди так було?

У дохристиянські часи багатоженство на Русі дійсно існувало. Це підтверджують літописи. Чоловіки могли утримувати не тільки кілька дружин, але і наложниць. Бідні собі такого дозволити не могли. Якщо чоловік мав декілька дружин, то це надавало йому  певний статус. У простих чоловіків могли бути максимум дві дружини. З цими б впоратися.

Яскравий приклад полігамних стосунків — князь Володимир-Базилій. Той самий, який хрестив Русь.

До того, як він прийняв християнство, мав п’ять дружин і 800 наложниць. До речі кажучи, він сам був сином Малуші — гіпотетично  наложниці князя Святослава Ігоревича,хоча сучасні історики в цьому сумніваються,бо якщо врахувати дату народження Святослава Хороброго і Володимира -Базилія,то Святослав мав би стати батьком,коли йому було лише 12 років.

У 18 років  Володимир-Базилій  захотів взяти собі в союзники місто Полоцьк. Прийшов просити руки дочки полоцького  князя. Але на його прохання Рогнеда відповіла, що вона ніколи не буде жоною сина рабині. Джерела свідчать, що її відмова настільки розлютила Володимира, що він захопив місто, убив  князя Рогволода  і  його синів, а дівчину взяв силою.

Все встигав князь — і державу будував, і наложницями командував. Так жила вся  знать. Дружини і наложниці перебували в різних теремах, іноді в різних містах. В цьому й полягало головне, в чому ми відрізнялися від східного гарему. Дружини мали більш високий статус. Як правило, вони ставали матерями спадкоємців, наложниці були більше для розваг. Жили вони як у золотій клітці. Але якщо наложниця народжувала дитину, її діти мали такий же законний статус, як і діти законної дружини. Згодом вони могли стати рівноправними спадкоємцями. Але головна відмінність наложниці від дружини в тому, що вона була річчю. Її можна було продати, обміняти, подарувати. Часто їм доводилося обслуговувати дружину князя.

Все набагато простіше було у простої людини. Суворі реалії життя диктували свої правила.

Якщо перша дружина не могла народити сина, то народжувала друга. Якщо одна дружина хворіла, або була не мила, то чоловік міг привести в дім нову, більш молоду. І ніхто його в цьому не обмежував і не засуджував. Жінкам від цього було навіть краще. Ще одні робочі руки в господарстві. Перша дивиться за дитиною, друга  прибирає  в будинку, третя пере одяг, четверта втішається  з  чоловіком. Тут важче чоловіку. І дружин і дітей потрібно утримувати і годувати. І потім… Іноді навіть з однією не знаєш як домовитись, а якщо їх п’ять…

В ті давні часи не тільки одружилися, але і закохувалися. Тільки любов часто мала трагічну кінцівку. Відома така історія. У галицького князя Ярослава була улюблена наложниця Анастасія. І вирішив він якось на ній одружитися. Чинила опір цьому його дружина Ольга. Для того, щоб усунути цю перешкоду, він відправив її в монастир на вічне поселення.

На захист Ольги стали бояри. Вони влаштували бунт, княжу наложницю спалили живцем, а законну дружину змусили повернути. І жив він з нею довіку. Багато князів і після прийняття християнства не залишили своїх звичок і продовжували утримувати наложниць.

Література по темі. Замовити можна тут:

Український гороскоп.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=239

 Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.