“Коли малюєш гілку, потрібно чути дихання вітру” Япоснька мудрість

“КОЛИ МАЛЮЄШ ГІЛКУ, ПОТРІБНО ЧУТИ ДИХАННЯ ВІТРУ…” Японська мудрість
*************************************************************************
Холод вчить цінувати тепло… Печаль розчиняється в доброті рідних людей…. А іноді, достатньо 15 хвилин спілкування з доброю, мудрою людиною, щоб захотілось жити далі…
**************************************************************
“Любов – це коли хтось може повернути людині самого себе” Рей Бредбері
*************************************************************
Довгоочікувана пора пробудження природи починається у Японії раптовим і буйним спалахом цвітіння вишні… Пелюстки сакури не в’януть. Весело кружляючи, вони летять до землі від найлегшого подиху вітру. Вони вважають за краще опасти ще зовсім свіжими, ніж хоч скільки-небудь поступитися своєю красою…
Мірилами краси у японців служать чотири поняття, три з яких (сабі, вабі, сибуй) сягають корінням в стародавню релігію синто, а четверте (юген) навіяно буддійської філософією… Тому японське мистецтво подібно напою, який народ здавна готує сам по власних і незмінним рецептам, часом переймаючи з-за кордону лише форму посуду.
Так і нинішні віяння із Заходу, аж до самих модерністських, служать для японців лише посудом, в яку вони як і раніше наливають напій того ж терпкого, терпкого смаку…
Все що є українського у нас, збереглось по аналогічній причині… Бережімо його…