“Рухайся як вода. Завмирай як дзеркало. Відповідай як ехо…” Брюс Лі

«Рухайся як вода. Завмирай як дзеркало. Відповідай як ехо…» Брюс Лі
*******************************
«Вибір є, а свободи вибору немає, – думала Аліса, стоячи перед входом в кролячу нору. Вона знала, що, незважаючи на все різноманіття варіантів вибору, зараз всеодно зробить крок в невідоме, тому що привела себе сюди своїми попередніми кроками.
Ми робимо вибір задовго до того, як підходимо до перехрестя, – міркувала вона, – і, підходячи до точки вибору, можемо вибрати лише те, що обумовлено нашими попередніми виборами. І саме тому вибору немає» Льюїс Керол
Кожен наслідок має причину. Кожну хвилину ми задаємо питання і нам даються відповіді, треба тільки зрозуміти, на які саме питання… Як говорив мій науковий керівник в докторантурі: “якщо експеримент не дав відповіді на поставлене питання, пошукай те питання, на яке він відповів”…)
«Можна довго говорити про воду, але уста від цього не зволожаться. Можна повністю пояснити природу вогню, але тіло при цьому не зігріється. Не торкаючись до справжньої води і справжнього вогню, людина не пізнає цих речей. Навіть пояснення, засноване на знанні книг, не поглибить його розуміння. Їжу також можна детально описати, але це не вгамує голод. Не можна досягти справжнього розуміння, тільки спираючись на пояснення інших» Дзен притча…
*******************************
«Мій шлях – це не ваш шлях, тому я не можу вас вчити. Шлях всередині нас, а не в Богів, і не в навчаннях, і не в законах. Всередині нас шлях, і істина, і життя.
Горе тим, хто живе прикладами! Немає життя в них. Якщо ви живете у відповідності з прикладами, ви живете життям цього прикладу, але хто буде жити ваше життя, якщо не ви самі? Так живіть самі.
Вказівні стовпи впали, перед нами лежать нерозмічені шляхи. Не скупіться, поглинаючи плоди чужих земель. Ви знаєте, що ви самі родючий акр, що породжує все, корисне для вас?
Але хто сьогодні знає це? Хто знає шлях до вічно родючих країв душі? Ви шукаєте шлях лише в видимість, ви вивчаєте книги і прислухаєтеся до всяких думок. Що в цьому хорошого?
Є тільки один шлях, і це ваш шлях» Карл Густав Юнг «Червона книга»
*******************************
Навчити не можна, але навчитися – потрібно. Ні на секунду не забуваючи про свій шлях – намагатися чути Майстра, й бачити, що відбувається в реальності…
*******************************
1. Ми несемо 100-відсоткову відповідальність за всі наші вчинки.
2. Кожна наша думка створює наше майбутнє.
3. Вихідна точка сили завжди в теперішньому моменті.
4. Всі без винятку страждають від почуття провини і почуття ненависті до себе.
5. Всі думають про себе: “Я недостатньо хороший”.
6. Все полягає в думці, а думку можна змінити.
7. Прихована образа, злість, критика інших і себе, почуття провини – найшкідливіші для здоров’я емоції.
8. Повне звільнення від накопиченої образи або злості виліковує рак.
9. Коли ми дійсно любимо самих себе, наше життя прекрасне.
10. Ми повинні звільнитися від минулого і пробачити всіх без винятку (включаючи самих себе).
11. Ми повинні навчитися жити в теперішньому моменті.
12. Прийняття самих себе і прийняття своїх вчинків – ключ до тривалих змін.
13. Ми і тільки ми самі створюємо так звану “хворобу” в нашому тілі.
Луїза Хей
*******************************
Як би там не було…
Навчіться відключатись…
Навчіться цінувати свій час…
Давайте енергію тому, хто дає її Вам…
Не відкладайте нічого на завтра, потім, понеділок, вівторок, четвер чи початок місяця… Особливо мрії, важливі рішення, дітей…, й просто те, що приносить Вам радість… Думайте про те, що може зробити Вас щасливим. Робіть те, що Вам подобається. Будь з людьми, з якими Вам добре. Йди тільки туди, де Вас чекають…
Цінуйте тих, хто дивлячись Вам прямо в очі, змушує відчувати, що Ви щось значите в цьому житті…
*******************************
Приділіть час близькій людині, якій також приємно дарувати Вам свій час, з якою горять очі, хочеться стати краще, діяти, горіти, жити…, одночасно залишаючись собою, одночасно відчуваючи себе так легко та природньо…
Наш час – це найдорожче, що є у нас. Ми можемо купити багато всього, можемо звернути гори, але додатковий час ми купити чи заслужити не зможемо. Тому треба цінувати його. Час з собою, час з нашими близькими, час, коли теплий вітер дме в обличчя, коли вечірнє світло пробивається крізь листя. Час, коли гаряча свіжа кава наповнює ароматом кімнату, а за вікном барабанить дощ, чи мав би барабанити уже в цю пору…, а там сніг… Час, коли близькі люди сміються і розповідають вам щось, а ви дивитеся на них і розумієте, що любите їх і як ви раді, що вони у вас є. Час, коли ви помічаєте когось у натовпі і розумієте, що всередині щось клацнуло…
Не щукай ідеальних людей, шукай рідну душу… Не витрачай час на людину, яка не прагне провести його з тобою…Хтось зловживає твоєю довірою… Ти пробачаєш людям тільки тому, що спочатку хочеш зберегти їх у своєму житті, потім не хочеш причиняти біль… З часом з’являється мужність мати ворогів… Потім… А потім все минає… Навіть кохання і дружба минають, якщо ти/хтось не робиш/робить нічого, щоб їх зберегти…
Тому цінуй тих, хто забив на свою гордість заради тебе, хто завжди прощав, чекав, вірив, любив, цінував… Й сам будь таким же…
Навчіться цінувати свій час…