Ти можеш досягнути будь – яких вершин у житті. Та найважливіше – наскільки тепло тим, хто поруч з тобою…

У О. Генрі є новелла «Дари волхвів» (1905 рік, одна з найпопулярніших новел його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906 рік)).
Дія відбувається у місті Нью-Йорк напередодні Різдва у бідній квартирі молодого подружжя Джима і Делли. Вони палко закохані й увесь рік таємно збирали гроші на подарунки один одному. На жаль заощадження виявилися мізерними. Так, Делла змогла заощадити лише долар і вісімдесят центів, які далися їй неймовірними зусиллями, адже дохід їхньої сім’ї на тиждень становив усього лише двадцять доларів і їй доводилося торгуватись із бакалійниками за кожен цент. Цих грошей було замало на особливий подарунок для Джима. Бідна сім’я володіє (крім любові, звичайно) двома скарбами: це розкішне волосся Делли (каштановий водоспад, що спускався нижче колін) і золотий годинник Джима, який дістався йому від батька, а батькові – від діда. Тому напередодні Різдва Делла зважується пожертвувати найдорожче, що вона мала, ― «каштановий водоспад» її волосся, яке «спадало аж за коліна». Отримавши у перукарні гроші за свої розкішні коси, вона щаслива і окрилена надією побігла по крамницях на пошуки особливого подарунка. Їй пощастило нарешті знайти і придбати своєму коханому чоловіку платиновий ланцюжок для годинника. Однак, як виявилось згодом, Джим продав свого золотого годинника, якого він успадкував від батька і діда, задля подарунка коханій Деллі. Він придбав для неї набір чудових, омріяних Деллою, черепахових гребенів для волосся, оздоблених дорогоцінними камінцями, які так пасували до її розкішного каштанового волосся, якого вже, на жаль, не було.
Фінал новели і сумний, і щасливий одночасно. Сумно, що кожен віддав найцінніший свій скарб заради непотрібного подарунка, але ці жертви щасливі для закоханих. Вони довели, що кохання безцінне, подарували один одному любов, відданість, готовність до самопожертви. Автор називає цих двох закоханих найсправжнішими волхвами, які обмінялись безцінним подарунком.
***********************************************
«Нехай у тебе буде серце, яке ніколи не озлобиться, і характер, який ніколи не зіпсується … і дотик, який ніколи не ранить» Чарльз Діккенс
Не говори «я люблю тебе», поки цього не відчуєш серцем. Приділяй більше часу рідним, тим, кого любиш. Не витрачайте час на дрібниці; не створюйте дрібних проблем, конфліктів, в яких немає нічого важливого.
Ніхто не залишається колишнім. Змінюємося всі. Але найцінніше, що залишається, людина, якій ми можемо щиро сказати: «Спасибі, що ти є»…
Навчімось відключатись…
Навчімось цінувати свій час…
Час наодинці з собою, природою, коли теплий вітер дме в обличчя, коли пахне морем і сонце так низько… Час коли вечірнє світло переливається крізь листя… Час з нашими близькими, час, коли гаряча свіжа кава наповнює ароматом кімнату. Час, коли близькі люди сміються і розповідають Вам щось, а ви дивитеся на них і розумієте, що любите їх, що Ви щасливі, що вони у Вас є, що у них завжди є для Вас час, як і у Вас для них… Адже це ті люди, що ділились з Вами краплею тепла, коли у Вас хололо в душі і здавалось немає більше сил… Може саме тому присутність таких людей чи навіть згадка про них, запалюють наші очі, стимулюють до дій, бажання жити, бажання стати краще…, залишаючись при цьому собою, не втрачаючи відчуття легкості та природності…
Багато чого можна купити, але найцінніше те, що купити не можна… Можна звернути гори, досягнути вершин…, але ні купити, ні заслужити не можна додаткового часу здавалося б на саме просте і в той же час, саме цінне…
***********************************************
Жінка є не тільки хранительнецею сімейного вогню, а й незамінимим джерелом енергії для чоловіка…Тому, чоловік готовий віддати жінці за цю енергію все найцінніше…
З народження, в природі жінки відчувати і створювати гармонію, вбирати в себе, накопичувати і зберігати енергію… Для чоловіка вона є джерелом чарівної живої води, до якого він повертається знову і знову, щоб наповнюватися силами…
***********************************************
Ти можеш прочитати тисячі книг, заробити багато грошей, прославитись як розумна та щедра Людина… Та найважливіше – наскільки тепло тим, хто поруч з тобою…
Придивившись до них, побачиш в них одне із твоїх «Я», зрозумієш, чому сенс життя має смак поцілунку…
“Пройде сто років, і не буде мати ніякого значення, скільки у мене було грошей, в якому будинку я жив, яка у мене була машина … Але світ може стати іншим через те, що я був важливий в житті однієї дитини “- Річард Бах
***************************************************
Перебуваючи в гармонії з оточенням ( природа, люди, там де нам добре, з тими, з якими нам добре), ми одночасно, даруючи цій гармонії частинку своєї душі, отримуємо енергію життя, тонко зберігаючи межі особистого простору, залишаючись собою, справжнім, й одночасно стаємо складовою цієї гамонії, діломось своєю енергією з нею…
Й які б випробування не приніс черговий день, пам’ятаймо, що життя коротке, й кожен його день – найцінніше, що у нас є. Давайте цінувати його, прагнути гармонії, навіть тоді, коли обставини складаються не на нашу користь, коли буває важко. Пам’ятаймо, що на 99% все залежить від нас і другої спроби у нас не буде…
Тому, коли буває дуже важко, перенеси себе на кілька хвилин у найкращі часи (дитинство, час, коли когось щиро полюбив, час успіху), побудь там хоч хвильку, там, де був самим щасливим… Повернувшись, по іншому подивишся на проблему, знайдеш вихід… І зрозумієш, що ми притягуємо до себе те, у що віримо…
А при прийнятті стратегічних рішень, скористаймось порадою Сьюзі Уелч (10/10/10) прийняття рішень крізь призму трьох різних часових рамок:
– Як ви будете ставитися до цього через 10 хвилин?
– Що будете думати про це рішення через 10 місяців?
– Якою буде ваша реакція на це через 10 років?
Гармонії всім…