Переглянуло: 53

Бути – Бути в Тиші, бути собою, бути там, де Життя, – Тут і Зараз…


«Ми забули про те, про що все ще пам’ятають гори, рослини і звірі. Забули Бути – Бути в Тиші, бути собою, бути там, де Життя, – Тут і Зараз» Екхарт Толле
СВОБОДА БУТИ СОБОЮ… Це – не прояв егоїзму, не схильність до бунтарства і не бажання покрасуватися… Це усвідомлений крок, коли перестаєш запхати себе в рамки стереотипів …
Згадай її, дорогу на вершину… Як відчуваєш напругу тіла, вдихаєш гірське повітря, намагаєшся охопити поглядом те, що охопити неможливо… А піднявшись на вершину назустріч вітру і хмарам, зустрічаєш щось нове в собі, а може просто забуте… І не розумієш, чи це ти підкорив вершину, чи то вона просто відкрила тобі краплинку вікової мудрості, підкоряючи собі… Не як раба, а як кохана жінка відкриваючи для наповнення любов’ю Серце – місце всередині тебе, де Ти залишаєшся Тим, ким прийшов на Землю, бо воно не підвладне земному досвіду, бо в ньому Ти, знаючий вічність, рідний цій вершині… І в цей парадоксальний момент тобі вже не хочеться вірити, що ти постоїш кілька хвилин на вершині, а далі, за годину, вітер просто зітре твої сліди на ній… Як би там не було, та відчуваєш, що внутрішньої свободи і прийняття стало трохи більше…
Коли Ви помічаєте, що у вашому житті є краса, доброта і усвідомлення цінності простих речей, спробуйте відчути в собі фон, на якому Ви їх відчуваєте. Але не шукайте його, як щось конкретне. У нього не можна ткнути пальцем і сказати: «Ось він!», або осягнути його розумом і якось для себе визначити, його потрібно відчути… Відчувши, Ви зрозумієте, що це одне із основних джерел внутрішньої сили…
Подивившись навколо, бачиш вже не тільки лінію горизонту, а нові красиві пейзажі, які раніше не помічав і навіть уявити не міг, що вони існують… І тоді зрозумієш, що ні на вершинах гір, ні в гладі морів, ні в кронах дерев, ні в хмарах, що біжать по небу, ні в очах близьких по духу людей, ні в мудрих висловах древніх книг, ні в одному з віршів, у жодній із земель ти ніколи не знайдеш те, що бачив у дитинстві. Бо раніше ти дивився на світ і сприймав його такими, якими він є. Ти спілкувався з ним, без слів. На світанку, із заходом, з силою, що живе в очах людини, з вітром, з дощем, з тінями сутінок, з полум’ям свічки – так, як Ти це вмів, так, як Тобі це було властиво. А зараз ти дивишся на них через призму турбот, бажань і закостенілих уявлень про ці явища, про цей світ. Згадаєш, як сприймати їх такими, якими вони є, самі по собі., говорити з ними. Серцем. Відчуття Чистоти, яке ти відчував у ранньому дитинстві, повернеться…
Та кожному своє…, бути вільним чи ні, тліти чи горіти… – кожен обирає сам…
**************************
Falera, Switzerland.

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!