Трохи про Англію…

1913 рік, Англія, Лондон, Вестмінстерський хол, найстаріша будівля парламенту в світі.
Засідання комісії з великої реставрації холу виявило велику проблему: будівля почали будувати в 11 столітті, закінчили тільки до 14-го, часом потім ремонтували, але в столітті двадцятому був потрібний вже капітальний ремонт …
І головне: потрібно було замінити гігантські, дубові крокви.
Дібров в Англії залишилося мало, а старих – ще менше, а тут потрібні дуби старше 300 років – тому що все, що молодше не підходило за розміром.
І стала комісія шукати, чи немає документів, звідки дерево для крокв брали в минулий раз, в 14 столітті.
Відшукали в Парламенті пергамент зі списком постачальників, там їх облік ведеться приблизно з 11 століття.
Розкривають. Ламкий телячий пергамент. Побурілі чорнило. Дивна орфографія. Читають.
І виявляють, що дуб під крокви брали з володінь родини Courthope (Корсоп або Кортоп), з Сассекса. Більш того, з’ясовується, що маєтком всі ці століття володіла одна і та ж сім’я.
Зв’язуються. І глава сім’ї, сер Джордж Кортоп, відповідає: так, цього дзвінка (гінця, листа) очікували. Дуби в порядку. Можете забирати.
Німа сцена…
Справа в тому, що коли прапрапрапрапра сера Джорджа поставив балки для будівництва Парламенту, він негайно зметикував, що коли-небудь нове дерево знадобиться для ремонту, заміни, а дуби потрібні такі, яким не менше трьохсот років, тому ВІДРАЗУ ж наказав висадити саджанці нової діброви. Їх висадили, позначили і про це в сімейному архіві записали: діброва для ремонту Вестмінстерського холу, та так і передавали документ спадкоємцям … 560 років.
Мало того, далі не менш цікаво… Сер Кортоп, будучи депутатом Парламенту, виявляється, спочатку ВІДМОВИВСЯ від вигідного продажу своїх дубів, “вказавши причиною конфлікт інтересів – член парламенту НЕ МОЖЕ укладати контракти з урядом не ризикуючи потенційним СУДОВИМ переслідуванням”.
Увага: британський депутат ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ від вигідного контракту з британським урядом, тому що їм обом не поздоровиться від британського суду, який виконує dura lex, sed lex!
А ви говорите: Британія загине…
Уміння планувати на найближчі тисячоліття, уміння діловито розпоряджатися вічністю і власною смертністю, стабільність та дієвість системи, включаючи податкову..? Чи все разом, що й сформувало менталітет..?