Навчімось відключатись…

Світло життя горить поки любимо і навіть в темряві ночі його бачить серце… А Ваше сприйняття світу є відображенням стану свідомості … Думка – це жива енергія. Будьте обережні з нею. Ви випускаєте енергію, вона живе і творить… Пізніше…, Ви обов’язково зустрінете цю думку, зустрінете створене нею…
********************************************************************************
Навчіться відключатись…
Навчіться цінувати свій час…
Давайте енергію тому, хто дає її Вам…
Не відкладайте нічого на завтра, потім, понеділок, вівторок, четвер чи початок місяця… Особливо мрії, важливі рішення, дітей…, й просто те, що приносить Вам радість… Думайте про те, що може зробити Вас щасливим. Робіть те, що Вам подобається. Будь з людьми, з якими Вам добре. Йди тільки туди, де Вас чекають…
Цінуйте тих, хто дивлячись Вам прямо в очі, змушує відчувати, що Ви щось значите в цьому житті…
******************************************************
Приділіть час близькій людині, якій також приємно дарувати Вам свій час, з якою горять очі, хочеться стати краще, діяти, горіти, жити…, одночасно залишаючись собою, одночасно відчуваючи себе так легко та природньо…
Наш час – це найдорожче, що є у нас. Ми можемо купити багато всього, можемо звернути гори, але додатковий час ми купити чи заслужити не зможемо. Тому треба цінувати його. Час з собою, час з нашими близькими, час, коли теплий вітер дме в обличчя, коли вечірнє світло пробивається крізь листя. Час, коли гаряча свіжа кава наповнює ароматом кімнату, а за вікном барабанить дощ, чи мав би барабанити уже в цю пору…, а там сніг… Час, коли близькі люди сміються і розповідають вам щось, а ви дивитеся на них і розумієте, що любите їх і як ви раді, що вони у вас є. Час, коли ви помічаєте когось у натовпі і розумієте, що всередині щось клацнуло…
Не щукай ідеальних людей, шукай рідну душу… Не витрачай час на людину, яка не прагне провести його з тобою…Хтось зловживає твоєю довірою… Ти пробачаєш людям тільки тому, що спочатку хочеш зберегти їх у своєму житті, потім не хочеш причиняти біль… З часом з’являється мужність мати ворогів… Потім… А потім все минає… Навіть кохання і дружба минають, якщо ти/хтось не робиш/робить нічого, щоб їх зберегти…
Тому цінуй тих, хто забив на свою гордість заради тебе, хто завжди прощав, чекав, вірив, любив, цінував… Й сам будь таким же…
Навчіться цінувати свій час…
Всі розуміємо, теорію, а от на практиці…
Може коли собі це частіше нагадувати, то щось і вийде…?)