Код нації… Хто ми й звідки… В чому відмінність етносу і нації…

З ініціативи телеканалу “Україна” вчені-генетики зібрали зразки ДНК у жителів по всій Україні – від Луганська до Ужгорода, від Ялти до Чернігова. У генетичному дослідженні взяли участь як звичайні люди з різних куточків України, так і багато відомих українців: Олег Скрипка, Остап Ступка, Руслана Писанка, Василь Вірастюк, Альона Вінницька, Олександр Пономарьов та інші. “ДНК-портрет нації” – повноцінне наукове дослідження, результати якого передані Національній академії наук України. В якості експертів у створенні фільму взяли участь багато українських науковців, серед яких доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії Леонід Залізняк, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського Національного університету Геннадій Казакевич та багато інших.

**************************************************************************************************

Структурованість нації полягає в тому, що вона складається з соціальних клітин – громад, в яких люди особисто знають один одного, займаються спільною діяльністю і спроможні оцінити один одного.
Етнос можна уявити у вигляді корабля з корпусом без перегородок: якщо десь з’являється пробоїна, то вода легко його затоплює. Натомість нація – це корабель з герметичними відсіками, що робить його стійким до пробоїн. Це дуже груба, механічна аналогія: насправді перевага нації над етносом значно більша. В деяких важливих ситуаціях етнос і нація взагалі поводяться протилежним чином, зокрема, в ситуації серйозної загрози нація не лякається, а мобілізується і переживає інтелектуальний підйом.
Яким чином? Ми вже згадували, що в соціальних клітинах люди знають один одного, відтак мають природних лідерів, думка яких авторитетна. Лідери взаємодіють з іншими лідерами і також знають, хто чого вартий. Невимушено вилаштовується етномережа з неформальною ієрархією лідерів.
У мирний час кожен займається тим, що його цікавить. Проте в ситуації кризи етномережа спроможна миттєво створити формальні структури, мобілізувавши для їх керування компетентних людей, до яких є довіра. Таким чином, нація має розвинену систему соціальних ліфтів, яка активізується в ситуаціях загрози, відтак інтелектуальна піраміда не обвалюється (як це властиво для етносів), а випростовується, вибудовує нові поверхи і тягнеться догори. Тому інтелектуальний рівень нації визначається інтелектуальним рівнем найрозумніших її членів.
Тепер виникає практичне питання: як перетворити аморфний етнос на структуровану націю? Тут є три головні напрями роботи: ідеологія, вибори, самоорганізація громад…