Про що мовчать попи. Автор-Лев Силенко.

10.12.2019 Sribnovit вигадки, зло, Лев Силенко., міти, християнство

42. УКРАЇНА-РУСЬ… УПАЛА. СТАЛА рабинею. Платить данину ханові Татаро-Монгольської орди. Київський митрополит Кирило 3-ій в 1274 році в книжці “Церковні Настанови” в Україні-Русі повторно накладає прокляття “на народні пісні, щедрівки, колядки, бо вони бісовські, паганські”.

По селах жорстоко карають тих, які “держать єщо обичай треклятих язичніков”, 6-ий Указ. У язичестві (в національній Вірі) є Українська свідомість, з якої постає “злочинне думання” (любов до України, її мови, природи).

Архиєреям потрібне стадо залякане, послушне, рабське, боязливе, щоб воно було “придалим тільки на обстриження та до тягла”, їв. Франко, 1881 р.

“Держання рабів в очах Христа і його апостолів було ділом справедливим і натуральним, було інституцією, без якої вони не уявляли собі суспільности, проти якої не протестували, хоч і силкувалися зм’ягчити її тяжість. Для нас саме поняття рабства видається чимось огидним і соромним”, їв. Франко, 1904 р.

43. У “ЦЕРКОВНИХ НАСТАНОВАХ” читаємо: “Хто колядує “уроди, Боже, жито, пшеницю”, хай буде проклятий. Колядування походить від скоту, а не від людей”.

“Хто під час причащання вино з рота на долівку пустить – 40 днів посту на хлібі й воді”.

“Перед хрещенням дитини мати не повинна їсти вісім днів ні м’яса, ні масла. І ніхто не повинен їсти разом з тією жінкою, яка народила дитину, вона не чиста, їй не можна пекти проскуру, цілувати Євангелію, ікону чи хреста”.

“А хто неприхильне говорить про “Євангелію”, тому анатема”. “А хто двома пальцями не хреститься, хай буде проклятий”.

44. “ХТО З ЖІНКОЮ МАЄ СТАТЕВЕ життя в п’ятницю, суботу чи неділю, в того народиться розбійник, або розпусник, і такі родителі повинні два роки щодня бити по 100 поклонів перед святими іконами”.

“А хто у піст сміється, грає на сопілці, тому 300 поклонів відбити перед святими іконами”. “А той, кому голову стрижуть, вводячи у стан монаха, повинен співати “памилуй мене, Господи”.

“Православні, греческою вірою просіяша житіє Русі!” “Радуйся, раб і слуга Пречістой Божієй Матері, ібо она возлюбіла тєбя”.

45. АРХИЄРЕЇ СУДЯТЬ І КАРАЮТЬ православних рабів. Архиєреї – пастори Христові. У них ключі від раю й пекла. У них земні розкоші (злототканний одяг і дорогі вина). І в них ханські ярлики (накази). Вони розпусники й мучителі душ людських – і про їхні злочини занотовано в літописах.

“Православні християни, усяка влада Богом дана. Хто проти хана, той проти Господа Христа, Бога нашого”. Навчили вірити, що Бога Саваота треба боятися. І почали вірних залякувати Саваотом.

46. ДУМАЮЧІ ЛЮДИ ЗАТАЮЮТЬ В душі ненависть до попів (ханських духовних службовців). У хвилини збудження, проклинають їх і їхнє ремесло. Хан Берке прислав баскаків. Баскаки оголосили ханський ярлик (наказ): “Не буде пощади тому, хто неприхильно ставиться до попа”. “Неблагонадійні” були безпощадно биті батогами.

У Татар слово “крестянін” означало “раб”: бо Татари Віру Христову вважали рабською. Хлібороби були рабами, і тому й досі в Московитії звуть селян по-татарському “крестянамі”.

48. (НА БРАМАХ ВІЗАНТІЇ, ЯК знамено перемоги, цар Олег Віщий був прибив щит з Тризубом (гербом України-Руси). Греки-архиєреї в Києві мали ненависть до Тризуба. Тризуб був не тільки державним, а й релігійним знаком язичеської України-Руси. Греко-православіє згадки про Тризуб витерло з пам’яти Народу. Ікона архистратига Михаїла (знамено Греко-ортодоксії) стала гербом Києва і Руси. Це щоб умертвити в Народі почуття національної окремішности. Щоб не було й думок про державне самовизначення.

49. ГЕТМАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, гетман Мазепа, отамани Січі Запорізької, Шевченко, Франко, Леся Українка не знали, не знали, що Тризуб (Три Сутності Світу – Дух, Матерія і їхні Закони) – герб державної України-Руси (герб Антії-Скитії).

Історик М. Грушевський, відсунувши ікону архистратига Михаїла, сказав: “Обійдемося без попів”. І в березні 1918 року в Києві був ухвалений Закон, що Тризуб є гербом державної України.

Щоб пригнобити державний герб, архиєреї сьогодні садовлять поверх нього хрест (знак інтернаціональної релігії).

Література. Книги Лева Силенка,які можна заовити тут: