Переглянуло:

Свято Богині дівочої Долі. В цьому році-24 листопада.

Світлиця хати прибрана вишитими рушниками. Ряднами, килимками. букетами живих квітів та сухоквіття: васильків, безсмертників, віночками з гілочок дерев, калини і таке інше.

Піч розмальована півниками, мальвами, сонцями .

У світлицю заходить господиня. В руках несе глечик з водою і перев’язане червоною стрічкою кропильце з вишневих гілочок.

ГОСПОДИНЯ (кропить хату, починаючи зі східної сторониприказує:

Хато моя прабабусенько,

хато моя матусенько

триколірна вишне,

освячуйся, вищай!

Стрічаючи свято –

стань  Святинею, Хато!

(підходить до прикрашеного Божничка,вклоняється Рідним Богам, запалює свічі, промовляє):

Спалахніть, засяйте медовії свічі –

вказуйте стежечку Доленьці-Стрічі!

(підходить до печі, підкидає у вогонь дрова, говорить пісенно):

Вогнику тату – зігрій теплом хату,

та Печі на вушко співай сміхотушки.

Знадвору чути спів дівчат, які виконують  українську народну  пісню:

Кину кужіль на полицю, –

Сама піду на вулицю.

Нехай кужіль миші трублять.

До святкової світлиці,

Нехай мене хлопці люблять!

ДІВЧАТА (біля дверей в сінях) гукають:

До доброї чарівниці,

Просимось на вечорниці!

ГОСПОДИНЯ (привітно):

Просимо, заходьте,

квітоньки-дівчата,

аби квітла біля вас

я, і моя хата!

Дівчата заходять у світлицю з гільцем калини прикрашеним веселковими стрічками, віночком сплетеним з куделі, барвистих ниток, червоних кетягів калини, дарами.

ДІВЧАТА:

Чотири сонця вашій хаті!

Святом Долі будьте багаті!

ГОСПОДИНЯ (звертається до дівчат):

Дажбоже Гільце Доленьки барвисте

ви тут поставте, біля Божничка.

Дівчата швидко встановлюють гільце Долі, розвішують на стінах біля Божничка своє вишиття, кладуть горіхи, яблука. Біля святкового столу ставлять свої плетені кошики.

ГОСПОДИНЯ (продовжує):

Та хором, всі, молитву урочисту

створіть, щоб Доленька на спів ішла!

Всі стають півколом біля Божничка і налаштовуються на молитву.

ГОСПОДИНЯ:

Богине Доле-Ясна, що нитку життя прядеш

із Золотої Куделі незміряної, сонячної –

кожній людині, яка рушає в мандри у світ Земний,

проявлений животворящими потугами Батька Рода.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ (говорить, дівчата шепочуть):

Доле – Золота Ткале, ти знаєш початок і кінець

нашого гостинного Часу на Земних святах,

Ти тчеш, переплітаєш ниті-стрічі земного кохання!

О, Золота панно! Переплети нитку життя мого

з ниткою життя найвартнішого парубка,

який кохання до мене матиме за дарицю Божу,

за свято безподібного, величного набутку Душі!

Доленько-Стріче – дівоча надіє, Славу Тобі співаємо,

дари вишиті мріями своїх чистих сердець кладемо

перед зором Твоїм для поцінування і радості,

для прояви своєї сутності у хвилечках-потічках

Золотої Куделі Вселенської Мудрості І Любові!

Хай Красою Твоїх умислів затчуться стежки наші!

ВСІ:

Слава!

ГОСПОДИНЯ:

Дівчата, поки ще сонце на небі

просімо Долю на свято до себе!

ДІВЧАТА (хором, дзвонячи маленькими дзвіночками):

Гу, Доленько, гу!

В дзвіночки дзвоню!

Йди на наші голосочки

по весільному місточку!

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Дівчата! Ввійти до нашої дівочої громади

бажає юна дівонька Зоряна!

Виводить перед очі дівчат юну дівчину. Дівчата, якусь мить, дивляться на дівчину оцінюючим поглядом і говорять:

ВСІ:

Ми славну посестру приймемо радо!

Та спершу хай покони перекаже,

які нам від бабунь лишились в спадок!

ДІВЧИНА (стоячи перед Божником говорить):

Я Зоряна, донька Гука, перед очима Вогню, Печі, присягаюся творити та славити рідні свята, традиції, подружкою вірною вам бути. Примножувати собою красу та честь громади дівочої.

ДІВЧАТА(хором):

Приймаємо в свій гурт юнку Зоряну,

аби нам Зорі будила, парубками крутила,

а нас, як сестриць любила!

ДІВЧИНА (вклоняється):

Дякую, подружки дорогі! Прошу скуштувати вишнево-калинову настоянку та калинянки. Скріпити кровно мою клятву і нашу дружбу сестринську.

Дівчина проколює собі голкою палець, (якщо це на сцені, то може бути імітація) капає три краплі крові у бутель з вишнево-калиновою наливкою .

Дівчата стають колом, пригощаються наливкою ( за сонцем), після того їдять калинянки – млинці в тісті яких багато ягід калини та меду.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ (після вгощання):

Ось ти, сестрице, вже й наша.

ВСІ:

Вже наша!

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Ти наймолодша, а я – найстарша!

ГОСПОДИНЯ (дзвонить у дзвіночки):

Гу- гу-гу-у!

У дзвіночки дзвоню.

ВСІ:

Доленьку зову!

Гу-гу-гу-гу-у!

ГОСПОДИНЯ:

Дівчата!

Пора готувати сирні балабушки

та медову кашу,

щоб усі парубки були ваші!

ДІВЧАТА:

Пора!

Швидко дістають зі своїх кошиків мисочки в кожній з яких три сирні балабушки. Миски ставлять колом на долівці. В центрі кола запалюють три свічки.

ГОСПОДИНЯ:

Біжіть хутенько до криниці,

наберіть у рот водиці,

заклинання мислено створіть,

та назад біжіть.

Хто б вас не смішив,

не лякав – мовчіть.

Воду не упустіть,-

замислене не загубіть!

Дівчата розбігаються в різні боки. Господиня присідає біля свіч, водить рукою над полум’ям і щось шепоче сама до себе.

Вбігають дівчата. Кожна швидко скроплює водою свої балабушки. Господиня ставить дерев’яні ночви з мукою. Дівчата обкачують свої позначені балабушки в муці, кладуть на деку.

Після того стають біля печі.

ДІВЧАТА:

Вогню святий, прекрасний,

запечи ладушки-балабушки красно

для Долі, для моєї пари, для ворожіння,

скорого весілля!

Всі разом беруться за рогачі і ставлять деко в піч.

ГОСПОДИНЯ (з таємничою цікавістю):

Дівчата, а тепер розкажіть,

що ви чули, кого впізнали,

як воду в роті тримали?

ДІВЧАТА (по черзі):

Ой, за мною щось бігло очате, кудлате,

кричало, ричало: прийду тебе сватати!..

ВСІ (злякано):

Ой!..

ДРУГА:

А мені гукало

з-під старого мосту:

вилий цю водицю,

бо виросте хвостик!

Всі регочуть.

ТРЕТЯ:

А мені, щось вогонь під ноги метало.

„Віддай воду,- кричало,

дуже хочу пити,

буду тебе бити!”

ВСІ (злякано):

Ох!..

ГОСПОДИНЯ (весело):

Хай пересміхи, лякачки,

повзуть від нас навкарачки!

Нехай нас бояться,

як почнемо сміятися!

Всі розкотисто сміються.

ГОСПОДИНЯ (тримає в руках горщик і пшоно):

Золоте просо,

ми тебе просимо!

ВСІ:

Просимо!

Бути основою чарівної каші,

щоб найкращі хлопці були тільки наші!

Чаклують над горщиком. Всипають в нього пшоно, горіхи, мак, ллють мед, масло і інше. При цій обрядовій дії співають:

Ой по ставу, по ставочку

пливуть качки в три рядочки (2)

Одна качка одпливає

собі пароньку шукає (2)

Або пару мені дайте,

або мене розстріляйте (2)

(Записано в селі Волиця Любарського району – диск ЖОЦНТ).

Горщик несуть до печі разом, приказуючи:

Мати-піч, Вогню,

прийміте наш дар.

Вприсніть у кашу

любовний свій жар!

Ставлять горщик до жару. Пританцьовуючи співають українську народну пісню:

І шумить і гуде

Дрібний дощик іде,

А хто ж мене молодую

Та й додому проведе!

ГОСПОДИНЯ:

Хто проведе,

Покаже ворожіння!

Дістає з-під Божника вбране решето. Тримає решето на вказівному пальці простягнутої вбік руки, говорить:

Решето-велешето, ти муки не сіяло,

тільки сніг віяло,

сушилось при місяці

для звістки-провісниці:

хто дівчину Оксану проведе?

Під час ворожби господиня перелічує прикмети хлопця: чорнявий, русявий, білявий, рудий, лисий, вусатий, безвусий, бородатий, безбородий, бідний, багатий, близький, здалека, добрий, лихий. Якщо на якійсь прикметі решето на пальці повернулося, то це є передбаченням майбутньої пари дівчини.

ГОСПОДИНЯ (під час ворожби):

Решето-велешето каже, що чорнявий!

Дай боже, щоб славний!

ВСІ:

Щоб славний!

Ворожіння продовжуються допоки є бажаючі поворожити.

ГОСПОДИНЯ:

Решето-велешето,

хто дівчину Ярину проведе?

Якщо решето закрутилось на слові „старий”, господиня говорить:

Решето-велешето каже… що старий!..

ВСІ (умовно бідкаючись):

О-хо-хох!… Не дай Бог!

Нам не тра старий!

ДІВЧИНА (що ворожила, сміючись):

Ну, хіба що, золотий!

Всі сміються.

ГОСПОДИНЯ (виносить миску з водою, говорить):

Дівчата! Пустіть свою пару: лебідку і лебедя на озерце,

а вранці подивитесь де чиє серце!

Дівчата опускають на воду малесеньких, виліплених з воску і позначених фарбою свою пару – лебідку і лебедя. Миску накривають вишитою, або терновою хусткою, приказують:

З любою лебідкою, лебедику,

плавай, до ранку гуляй,

до іншого берега не запливай!

ГОСПОДИНЯ (дістає з печі балабушки):

Ладушки-балабушки

з вогню сонцем йдуть

для Долі, парубків

та ворожби!

Дівчата швидко вибирають свої балабушки, розкладають їх на дві великі розмальовані миски: миску для Долі ставлять до Божника, миску для парубків – на столі, а решту балабушок розкладають на долівці для ворожіння. Дівчина верховоди ця запрошує до хати собаку:

Собако хороша, пригощайся, їж,

вкажи, хто вийде заміж най скоріш!..

Дівчата придивляються чиї балабушки собака їсть. Якщо він з’їдає всі, то кажуть:

Собака хитрющий, загребущий,

всі вмолов, жодної не лишив.

Не сидіти нам в дівках

до сивої коси!

(Весело сміються)

ГОСПОДИНЯ (заглядає в піч):

Каша впріла,

дівчата, до діла!

Дівчата підбігають до печі, всі разом несуть горщик з кашею, приказують:

Кашо, кашо, із печі гаряча,

мені поможи, серце милого обпечи!

Всі виходять з надвір, дзвонять у дзвоники, гукають:

Доленько-Ясна, Богине прекрасна,

іди до нас вечеряти,

нашу кашу куштувати:

медом наповнену,

піснями задобрену

Вогнем розсмішену,

чарами потішену.

Гу-гу-гу!

Заходять в хату і ставлять горщик кашею біля Божника.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ (радісно):

Доля нас почула!

Біля воріт – парубки!

Тримаймося, дівки!

Чути стукіт, грюкіт, і голоси парубків:

Просимось на свято,

до щедрої хати!

ДІВЧАТА (прочиняють двері):

Перш, покажіть свою вроду, породу,

аби ми дали вам згоду!

Хлопці за порогом показують себе: кумедно танцюють, співають  української народної пісні „По дорозі жук, жук”:

По дорозі жук, жук,

по дорозі чорний,

подивися, дівчинонько,

який я моторний! (І далі).

ДІВЧАТА (запрошують):

Хлопці ви гарні і браві

раді-прераді ми вами!

ХЛОПЦІ (заходять до хати):

А тепер, дівчата, покажіть якої ви вроди,

чи ми не переплутали городи?

ДІВЧАТА (співають, пританцьовують, показують себе):

По дорозі галка,

по дорозі чорна,

подивися козаченьку,

яка я моторна!

ХЛОПЦІ (вклоняючись):

Дівчата такого цвіту,

є окрасою всього світу!

ДІВЧАТА (вклоняючись навзаєм, підбігають до хлопців, ведуть їх попід руки):

Заходьте до хати,

будем святкувати!

Заспіваймо пісню спільну,

щоб усім було гостинно!

ХЛОПЦІ починають співати українську народну пісню: ”Дівчино моя, переяславко”

Дівчино моя, переяславко,

дай мені вечеряти, моя ластівко!

ДІВІЧАТА (співають):

Я й не топила, я й не варила,

бігла по воду – відра впустила!

ХЛОПЦІ (хутко встають, підбігцем йдуть до порогу):

Шукайте нас там,

де топили і варили!

ДІВЧАТА(сміючись):

Ой-ой-ой, переляк в парубків,

мало не розбили лобів!

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Є в нас печене,

є в нас варене

є й каша медова –

Вогнем зарум’янена,

поцілунками заквітчана.

Хто скуштує Долі кашу –

вип’є трунку шлюбну чашу!

Хлопці, почувши таке швидко повертаються назад, починають танцювати і співати:

Дівчино моя, переяславко,

дівчино моя, переяславко,

потанцюємо удвох моя ластівко (2).

Всі танцюють.

ХЛОПЦІ:

Дівчата!

Досить нас танцями і словами годувати, –

несіть кашу куштувати!

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Всі, хто каші дуже хоче,

зав’язуйте міцно очі,

та поспіхом не біжіть,

лиш на любий голос йдіть!

Бажаючим хлопцям зав’язують очі поясами. Дівчина , яка прагне поворожити тримає горщик з кашею і набравши з нього повну ложку гукає:

Доле, Доле,

йди до мене кашу їсти! (тричі).

Хлопець, чи хлопці, яким до вподоби саме ця дівчина, йдуть на її голос і шукають, намацують ротами ложку з кашею. Якщо парубкові вдалося в такий спосіб взяти кашу до рота, то дівчина цілує хлопця в губи, а другого хлопця б’є черпаком по лобі. Суперники також, під загальний сміх, тузають один одного.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Смак каші з таким поцілунком,

стане довіку дурманним трунком!

МОЛОДЬ:

Ой, солодка каша! Як кохання чаша!

ВЕРХОВОДИЦЯ: Каші маємо доволі,

хто ще іде на голос Долі?

Після цього на місце дівчини, що вже поворожила стає інша і традиційний обряд з кашею продовжується. Він супроводжується жартами, відповідними народними приказками.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ (після проведення обряду з кашею кладе на стілець шматочки хліба, сипле щіпку солі, говорить):

Дівчата, хлопці!

Всі свої прикраси

складімо під тарілку,

щоб з піснями,

свої скарби під нею відшукати.

Той, хто чужу каблучку, чи намисто

дістане з-під тарілки,

то хазяїн свій скарб у нього

викупити мусить:

чи піснею, чи танцем, а чи словом!

Всі складають свої прикраси, а дівчина верховодиця накриває все тарілкою.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Першою я почну свої сережки шукати!

(співаючи просовує руку під тарілку, дивиться на те, що дістала):

О, каблучка! Чия?

ГОЛОС:

Моя!

ДІВЧИНА:

Викупляй!

Хазяїн каблучки співає, танцює, або ж показує інші свої таланти. Можливий варіант коли він говорить так: Все, хлопці, попався я!

Не вмію ні співати, ні танцювати!

ДІВЧАТА:

Викуп! Викуп!

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Хто не вміє потішити сміхом,

грати, співати,

має право на підмогу

друзів, родичів позвати!

ХАЗЯЇН КАБЛУЧКИ (до присутніх в залі):

Друзі милі, родичі славні,

хто мене чує,

до хати чарівниці Дарини спішіть,

викупить мій скарб поможіть!

Після такого кличного прохання на сцену, із залу, виходить гурт учасників хорового, хореографічного чи іншого колективу, говорять:

Добрий вечір добрій хаті!

На славному святі

дозвольте грати, співати,

родича Ігоря виручати!

ВСІ:

Дозволяємо!

Колектив дарує свій художній номер. Дівчина верховодиця повертає каблучку її хазяїну.

ВСІ (до гостей):

Будьте гостями у нас на святі,

вашій помочі ми раді!

УЧАСНИКИ КОЛЕКТИВУ:

І ми раді!

Залишаються в хаті. При потребі вони знову допомагають у викупі речей.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ:

Хлопці, дівчата,

не дрімаймо,

свої скарби шукаймо!

ОДНА З ДІВЧАТ( співаючи, просовує руку під тарілку):

О, намисто, але не моє. Чиє?

ГОЛОС:

Моє!

ВСІ:

Викуп!

Дівчина стає посеред світлиці, показує свій талант у співі, танцях чи оповідках і отримує своє намисто. В такий спосіб твориться святковий концерт.

ГОСПОДИНЯ (кропить хату, починаючи зі східної сторони Після того, як хтось із молоді витягне свою останню річ):

Той, хто витяг останнім

свій скарб безцінний —

має знак весільний!

ВСІ:

Хай луна весільна лунко,-

на весільну думку! (співають весільну пісню)

Ой червона та калинонько,

чого стоїш та в затіночку (2)

Десь на тебе вітер не віє,

десь на тебе сонце не гріє!

Ой зелений та барвіночку,

чого стоїш та в затіночку? (2)

Десь на тебе вітер не віє,

десь на тебе сонце не гріє! (2)

(Записана в селі Гірки Новоград-Волинського району)

ГОСПОДИНЯ (після концерту):

Пора на честь Долі Дівочої

святкову вечерю почати.

ДІВЧАТА:

Доленько, гу-гу-гу!

До столу зову!

Всі присутні сідають за святково накритий стіл.

ГОСПОДИНЯ:

Богине, Доле,

просимо тебе пригоститися!

А ще дозволь і нам,

і добрим Божествам хатнім

зі столу, на честь Твою,

їсти, пити святкувати,

Тебе прославляти!

Хлопці, хто хоче,

кладіть балабушку до рота,

та тільки одну –

бо замучить ікота!

(всі сміються)

Ви, дівчата, не спіть,

за своїми балабушками глядіть.

Та не забудьте у північ,

погадати перших півнів.

ДІВЧАТА:

Не забудемо!

ГОСПОДИНЯ:

Святкуйте, веселіться діти,

а я піду на зорях гадати,

з Долею розмовляти!

(виходить з хати)

ХЛОПЦІ (смакуючи):

Таких смачних балабушок

ми не їли зроду!

ДІВЧАТА:

А чи ж не ви, лякали нас,

як ми ішли по воду?

Всі сміються. Дівчата пильно придивляються чию балабушку їдять хлопці.

ДІВЧИНА ВЕРХОВОДИЦЯ (несе з печі голубці):

Любчики, голубчики, голуб’ята –

для вас, хлопці і дівчата!

ХЛОПЕЦЬ (смакуючи голубцем):

Такі смачні ж голуб’ята,

що захтілося літати!

(махає руками, як крилами)

ДІВЧАТА(злякано):

Куди відлітати?

А хто ж нам пісні буде дарувати?

ХЛОПЦІ (сміючись):

Від таких дівчат тікати

можуть тільки зелені хлопці – лопухи,

а ми – парубки, чіпкі, як реп’яхи!

(всі сміються)

ДІВЧАТА:

Заспіваймо пісню спільну,

щоб добрій Доленьці привільно!

Починають співати українську народну пісню: „Ой на горі на горі ”

Ой на норі на горі

там стояли крамарі(2)

Любуюся, милуюся, –

черевички мої! (2)

Черевички мої

позолоченії (2)

Червоною ниткою

отороченії (2) (І далі).

Під час цієї пісні, яка супроводжуються запальним танцем, одна з дівчат непомітно бере горщик з кашею і біжить „до воріт”, вилазить на них і гукає:

Доле, Доле, іди до мене кашу їсти!

Чується кукурікання півня .

ВСІ (за столом прислухаються):

Піють перші півні!

Значить уже північ!

Молоді люди встають, вклоняються світлиці біля порогу, говорять:

Спасибі тобі, Хато,

іди з нами гуляти,

під зоряним небо,

на волю,

при багатті  Долі!

Всі йдуть надвір через зал співаючи українську народну пісню.

Дівчата несуть на тарілках пиріжки, пампушки калачі і пригощають всіх присутніх.

ДІВЧИНА І ХЛОПЕЦЬ (надворі, тримаючи разом один запалений факел):

На честь Долі Дівочої

хай спалахне багаття –

Вогнем Любові жаданої,

яку зустріти хочемо!

(запалюють багаття)

ДІВЧИНА:

Збудьтеся мрії, бажання дівочі

у ворожіннях пророчих!

Свято продовжується надворі, біля запаленого багаття на честь Дівочої Долі танцями, під супровід троїстих музик.

Свято Долі Дівочої проводиться 24 листопада (за календарем „Коло Свароже” Галини Лозко – етнолога, релігієзнавця, кандидата філософських наук, професора Київського національного університету культури і мистецтв).

Відповідні звичаї, ворожіння, пісні (зібрані на терені Новоград-Волинського району та загально українські) доповнені фольклорно-етнографічними розвідками та філософськими розмислами авторки є одними з фундаментальних елементів, які відтворюють космогонічну основу свята.

За переконанням авторки в найдавніші часи молодь збиралася в хаті не звичайної одинокої жінки, а  чарівниці, яка вчила.

Сценарій написаний в своєрідній поетичній формі, бо саме така мова була притаманна для провідних верств (волхвів, жреців) наших високодуховних пращурів. Достовірність цієї істини засвідчує народна пісня – жива скалка Сонячного свічада. Поетичні, прозові тексти, сюжети сценарію – авторські.

Автор Ніна Талько-Петрук.

Тут відео, один з варіантів  Свята Долі:

Тут  можна замовити збірник, із сценаріями справжніх,  українських  прадавніх свят:

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=104

 

Тут  можна замовити  великі плакати,із зобраеннями Рідних, Українських Богів:

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=221

Добра і Щастя всім Українцям!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!