Хочемо приєднатись до ОРДЛО, стати манкуртами? Ошийник раба, значно легший за обладунки воїна…

Хочемо приєднатися до ОРДЛО, стати манкуртами..?
Ошийник раба, значно легший за обладунки воїна…
******************************************************************

1. ОРДЛО – бачить себе частиною Росії . Ми – незалежною країною, яка має ввійти в Європейську спільноту, а Росію агресором.
2. У нас вулиці будуть носити імена наших героїв. В ОРДЛО – імена їх убивць.
3. Ми в НАТО, вони в Росію.
4. В нас гривна, в них російський рубель.
5. В нас українська мова. А у них…?
6. В нас українські паспорти – ми українці, у них паспорти ОРДЛО й російські. Хто вони?
7. Ми хочемо повернення анексованих території українськими, інша сторона ( перш за все зацікавлені олігархи) хочуть повернення можливості жорсткого дерибану бюджету на “відбудову території”, у вигляді якомусь близькому до малоросії ( для гешефтів з московією)…

******************************************************************************
Чи можна це поєднати?
Шукати «середину»? Для московії ми «адін народ», а «українці – непорозуміння»… Не можна бути наполовину манкуртом… Проте, перші кроки «об’єднання», а фактично капітуляції бачимо. Постійно уникаємо називати московію агрессором, вже не так твердо говоримо, що йдемо в НАТО, щоб не дратувати сусіда, мало того, вже збоку мабуть складається враження (у світі), що це добровольці винні у війні… Та тільки…, от біда, як же владі пояснити, що не добровольці забрали Крим і приєднались до Америки, не добровольці забрали частину територій на Сході України й приєднали їх до когось, не добровольці убивали самі себе й українських воїнів, а боронили всю Україну від рашистської чуми…
Не чіпають поки прямо українську мову. Але з культурою уже почали. Приниження Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки – це послідовна позиція показувати Україну, як країну, достойну тільки блазнювати в шароварах, обслуговуючи інші нації, й місце нашої культури і мови на їх думку…  Вже не  не будуть фінансувати окремі фільми, які можуть образити того ж таки сусіда. Список фільмів, які отримали державне фінансування, раптом перелопатили. Відтак викинули звідти фільми про Лесю Українку, Олену Телігу і Голодомор, натомість вибрали якусь примітивну комедію «Мамахохотала» «слуги наброду», яка взагалі не пройшла пітчинґу, а відкинуто фільм «Конотопська битва» Ахтема Сеітаблаєва, чий «Захар Беркут» б’є всі рекорди. Бо як же ж таке можна знімати! Це ж недружній крок! Адже фільм розповідає, як українці розбили московитів…
Й це тільки початок…
Стане питання мови… Мало того, що московія використовує її як зброю, я повністю погоджуюсь з видатним  англійським філософом  Джоном Стюартом  Мілльом, який  відзначив: “Серед людей, яким бракує почуття солідарності, особливо якщо вони читають та розмовляють різними мовами, не може існувати і спільна громадська думка, необхідна для діяльності представницького врядування. Впливи, які формують громадську думку — і, отже, визначають ухвалення політичних рішень, — будуть різними у різних частинах країни. В одній частині будуть довіряти зовсім іншій категорії лідерів, ніж в іншій”.
Хіба не це ми бачимо сьогодні?
Немає в світі країни, де б у ВУЗі пропагували відвертий сепаратизм… Окрім України…
Немає в світі жодної країни, де випускник може не знати державну мову… Окрім України…
Ганьба нашій владі, яка “не бачить” як у нас давно уже свобода слова перетворилась на відверту й агресивну антиукраїнську пропаганду..!(
Ганьба нам, якщо ми цього не змінимо…
«Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки». Ліна Костенко
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» Ліна Костенко
*******************************************************
Стане питання й історії, й героїв…
«Озираючись у минуле я набираюся вдячністю,
Вдивляючись в майбутнє, я набираюся баченням,
Дивлячись вгору, я набираюся силою,
Дивлячись всередину, я знаходжу світ» Молитва племені Апачі.
Нас же історія нічому не учить…
Українці, які в 1918-му році піддались на заклики вести переговори з більшовиками, в 1933 році отримали Голодомор…
Потурання агресору, не приносить миру, воно гарантовано розпалює його апетит і приводить до війни… АБЕТКА ІСТОРІЇ …
Пам’ятай своє минуле… Адже саме страшне не в тому, що не пам’ятаючи, можна пережити щось знову, а в тому, що забуваючи…, перестаєш існувати сам… Бо пам’ять, це ще й вакцина. Вакцина проти «забудьковатості»… Тим, хто «починає забувати» про нашого ворога в Кремлі… Вакцина проти «какая разніца», проти байдужості… Так, пам’ять минулого не тільки дань безневинно загинувшим чи героям тих днів, а й одна з найважливіших складових вірних рішень сьогодні. Й вакцина проти байдужості, адже для тріумфу зла потрібна тільки байдужість та бездіяльність хороших людей…
Антиураїнські сили відкрито та агресивно з телеканалів нав’язують нам малоросію, умовляють не називати бандитами тих, хто шматує нашу країну та вбиває наших дітей…
Кожен має визначитись, на якому він боці…
Світова історія підтверджує, що при єдності, сама маленька але горда країна може протистояти будь якому агресору… Не можна перемогти того, хто захищає свою Родину, Батьківщину…
Звичайно, непросто сьогодні Україні… Повернути прямо сьогодні Крим і Донбас можна…, тільки ставши малоросією..! Та якщо сьогодні не можемо перемогти, то як мінімум, вихід бачу у прикладі маленької за територією, але великої за своїм економічним і науковим потенціалом Японії, ВВП якої більший, ніж ВВП РФ. З 1945 року між Японією і СРСР, а після 1991 року з РФ до цього часу не укладена мирна угода. Формально до цього часу ці країни перебувають у стані війни і між ними існує лише перемир’я, тобто відсутність бойових дій. А все тому, що Японія до цього часу не погоджується з окупацією Радянським Союзом у 1945 році чотирьох островів з Курильської гряди…
Японці подумали у свій час… І залишились Японією!
Залишімось і ми Україною!
*****************************************
Європа перебуває в дуже складному становищі. Стара система в кризі, нова ще не народилась. Міграційні хвилі підривають існування «соціальної держави»…
«Сьогоднішня світова політика – це глобальна сутичка Америки, Росії і Китаю за володіння ресурсами планети. Всі три гравці зацікавлені в ЄС як ринку збуту товарів, але роздратовані ускладненими демократичними процедурами, тож охоче експлуатують розділеність ЄС. Всі три гравці готові до різних форм гібридної війни. Україна ж опинилася в епіцентрі цивілізаційної сутички між Росією і демократичним світом. Якщо Україна хоче вистояти в цьому протистоянні, нею повинні керувати вищого польоту геополітики, правники, економісти, фінансисти – з системною освітою, міжнародним досвідом і масштабним баченням небезпек і викликів сучасного світу» Із інтерв’ю з Оксаною Пахльовською
***********************************************************
Що ж чекає нас?
Здавалося б, Майдани виховали нове покоління українців. війна з московією скріпила й  наповнила нас патріотизмом… Чому ж сьогодні українська демократія – це коли сотні б’ються за демократію на Майданах, тисячі воюють за незалежність і демократію на фронті, а мільйони обирають на демократичних виборах ублюдків, які садять до тюрьми перших і других, щоб доїти третіх, відноситись із зневагою до народу й України…
Та тому, що політика – мистецтво використовувати на свою користь будь які факти маніпулюючи людьми, досягати мети не добираючи засобів. Вигода – її мета, інтрига – засіб…
Війна – продовження політики, політика – продовження економіки… Коріння будь-якої війни лежать в економіці…
Тому, потрібні патріотизм, порядність, професійність  у владі, й потрібно зріле громадянське суспільство для її контролю. Адже всі біди від того, що ми розучилися думати. Думаюче суспільство ніколи б не допустив війни, корупції, ідіотів при владі. Ми припинили задавати питання. Ми перестали докопуватися до суті. Ми перетворилися в безвольну інертну масу, яка живе за нав’язаними шаблонами…
Пам’ятаю, як у звичайні розмові, у далекому 2014 році, один немолодий німецький політик сказав:
– У вас на Майдані народилася нація. Ви стали силою. І ви зможете побудувати велике і гідне суспільство. Але лише після позбавлення від ілюзій. Вашому народу необхідно позбутися ілюзії, що люди які дісталися зараз до влади будуть служити суспільству. Швидше за все і наступні будуть такими ж. Вам необхідно пам’ятати, що влада без контролю породжує корупцію і диктатуру. І необхідно позбутися ілюзії, що в сучасному світі вам хтось допоможе якщо ви самі не об’єднатися в єдиному прагненні домогтися результату. Навчіться об’єднуватися навколо ідеї і йти до її досягнення. Все залежить від вас. Потрібно багато працювати.
А владі необхідно позбутися від ілюзій, що будь-які її рішення суспільство прийме і стерпить. А також пам’ятати про долю попередніх правителів. Тоді мотивацією її дій буде бажання увійти в історію, а не збільшення власних капіталів.
У вас тоді вийде побудувати гідне суспільство. Тому, що для досягнення мети, позбавлення від ілюзій і робота над помилками – це необхідні умови…
Невиконання цих умов і привело сьогодні до того, що помилки наших політиків і дипломатів ( а десь і відверта зрада) виправляються кров’ю наших воїнів. Й сьогодні, папірці і чорнило матимуть значення тільки тоді, коли знайдеться достатньо гострих мечів і досвідчених воїнів, здатних боротися і відстоювати свої права… Тож будьмо готові.  Хтось думав, що таких великих жертв, як Голодомор і Розстріляне Відродження досить для того, щоб нам була сьогодні подарована воля. Проте, сьогодні,  вже шостий рік триває російсько-українська війна — пряме та опосередковане застосування збройної сили Російською Федерацією проти суверенітету та територіальної цілісності України. Внаслідок агресії народ України втратив понад 13 тис. осіб убитими, налічується близько 70 000 поранених та покалічених (силовиків і цивільних українців), майже 1,8 млн чоловік стали вимушеними переселенцями. Загальна площа окупованих територій 47 000 кв.км. – 12,8% території України. Захоплені росіянами території співвимірні з територіями таких європейських країн як Швейцарія – 41 290 кв.км, Нідерланди – 41 526 кв.км, Данія – 43 094 кв.км, Естонія – 45 226 кв.км…
Сьогодні не просто чергова здача територій. Сьогодні активізувався “другий фронт” об’явивши війну добровольцям і фактично українській Україні. Й протистояти зможемо тільки об’єднуючи в своїх рядах здорові сили…
Землю, на якій сьогодні живуть Українці, тисячі років відвойовували наші пращури у половців, хозар, греків, татар, турків, угорців, поляків, московитів та інших ворогів. Ця Земля скроплена кров’ю і потом усіх поколінь українців, які жили на ній, боролися і помирали за неї. Ця Земля освячена для нас Духом Волі предків, й ми маємо передати її нашим нащадкам! Хоча й вчергове відстояти волю й незалежність буде непросто…