День Гідності та Свободи

Сьогодні, ми як суспільство і як держава перебуваємо в епіцентрі геополітичної непередбачуваності. Й саме Євромайдан був першою піковою ситуацією на пам’яті сучасного молодого покоління – тих, кому у 2013-му було по 15–16 років. Ми пов’язуємо ці кілька місяців із величезною трансформацією українського суспільства. Ми називаємо цю трансформацію Революцією Гідності. Тих, кому тоді було по 15-16 років уже не загнати в рабство, а Євромайдан, без сумніву займе своє достойне місце у світовій історії й в історії України.
Революція Гідності. Як все починалось, тривожні дні листопада, побиття студентів, холодний, сніжний грудень. Уже історія.
Знайшов репортаж ТСН, в який і я попав у ті дні (відео).
От тільки, революція ще й досі не завершена. А не доведені до кінця революції – наша біда.
«З рани, невдало нанесеної деспотові, ллється море чужої крові» Станіслав Єжи Лец.
Мудро колись сказав Герцен: «…вдала революція закінчується в парламенті». А все починалось з того, що грандіозне враження на 13-річного Олександра Герцена та його 12-річного друга Миколу Огарьова справило повстання декабристів. Вірю, що вплив на нашу молодь Євромайдану не менший…
Й звичайно, перший крок зроблено. Адже “Гідність – це зовнішній прояв непохитної самоповаги. Вона робить людину людиною. Це – глибока віра у те, що людина швидше помре, ніж дозволить іншим зневажати себе.
Гідність кожної людини видно з першого погляду. Є гідність у зовнішньому вигляді. Є гідність у спокої. Є гідність у стислості слів. Є гідність у бездоганності манер. Є гідність у величності вчинків. І є гідність у глибокому осягненні та ясному розумінні. Гідність проявляється на поверхні. Але її запорукою є простота думки й сила духу” (Кодекс честі самурая).
Й хоч попереду ще багато роботи для громадянського суспільства, та вірю, що Україна буде українською!