Юрій Горліс-Горський – термінатор з Холодного Яру.
Юрій Горліс-Горський увійшов в українську історію, як автор літературного бестселеру «Холодний Яр». У своєму документальному романі він детально розповів про боротьбу Чигиринських повстанців, які наводили дикий жах на червоноармійців. З 1919 по 1922 рік термінатори з Холодного Яру як могли, громили комуністів. Одним з цих термінаторів був і сам Горліс-Горський.
Термінатор-фальсифікатор
Майбутній термінатор Холодного Яру почав свій термінаторський шлях ще в роки Першої світової війни. Не сиділося у рідній Демидівці, що під Полтавою юному Юрку Городянину. Хлопець вже два роки тільки те й робив, що краєм вуха чув про бої у Галичині та на Західному фронті. Слухав, слухав і врешті-решт вирішив: піду на фронт. Джерела говорять нам, що на той момент Юрію було вже 18 років. Однак, пізніше, його дружина твердила, що Горліс-Горський записуючись добровольцем на фронт, дописав собі 4 роки. Історик Роман Коваль, який бачив фото юного Юрка запевняє, «що на всіх фотографіях тієї епохи це дитина якась, підліток. Аж не віриться, що це воїн».
Можна довго дискутувати, чому Юрій Городянин-Лісовський добровільно пішов воювати за російську імперію, називати його патріотом цієї імперії, але вже за рік після початку своєї кар’єри термінатора, юнак командує відділом першого полку армії Української народної республіки. І це вже не війна за імперію. Це вже українська національна революція.
Вояки більшовицької армії та білогвардійці отримували гарячого свинця із мушкета Юрія Термінатора.
Горліс-Горський встиг заробити звання хорунжого Богданівського полку Запорізької дивізії, до якого вступив у віці 20 років. І навіть в Перший зимовий похід з армією УНР подався. Тоді українські вояки пробіглися тилами Червоної та Білої армій, аби зберегти свою присутність на рідній території. Але ця військова акція завдала серйозної шкоди воякам УНР. Окрім ворожих більшовицьких куль, тіла захисників шарпав лютий мороз. Не дарма ж, пишуть – Зимовий похід. Холодно і складно було. І от герой нашої оповіді обморозив ноги і не міг далі сновигати тилами комуністичних загарбників. Довелося лишати військо, і лягати на лікування. Ця події сталася саме тоді, коли армія УНР проходила повз Холодний Яр. Саме там відбулися славнозвісні події, які майже за 15 років, Юрій Горліс-Горський опише в однойменному романі, що стане справжнім літературним бестселером для Західних українців, і для всіх сучасних любителів історії та патріотів.
I’LL BE BACK, комуняки!
– Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом — можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині, – написав Юрій Горліс-Горський у передмові до свого роману.
Сам же Горліс-Горський описуючи мотиви повстанців Холодного Яру, наголошував на історичних аспектах боротьби. Він писав, що Чигиринські селяни вважали ці землі своїми по праву, пам’ятали, як Москва відібрала у їх прадідів права на свободу, і тому билися за відновлення історичної справедливості. Тому ця боротьба, на думку термінатора, не мала соціального підгрунтя.
Крім того, лідер повстанців наголошує на тому, що боротьба холодноярців була найбільш організованим прикладом боротьби за Українську незалежність у той час. Цитуємо:
– Повстанча боротьба в околицях Холодного Яру відрізнялася від тієї ж боротьби в інших місцевостях організаційним ладом та свідомістю цілі — визволення України-в широких масах. В інших районах повстання спалахували, переважно, стихійно, коли «товариші» починали через міру обдирати селян — тут селянин завжди готовий був вхопити зброю і йти назустріч ворогові. Здавалося, вернулися давні козацькі часи, коли кожний хлібороб був озброєний і завжди готовий до бою з татарами. Села були поділені на сотні, які об’єднувалися в полк. Центром тієї бойової організації селянства був оспіваний Шевченком Холодний Яр, власне, історичний Мотрин манастир поблизу нього.
За словами письменника, назва «Холодний Яр» — перестала бути назвою лише одного із численних ярів, а стала назвою цілої місцевості, всієї бойової організації. З бігом подій в Україні перестав він бути повстанчою організацією чисто місцевого характеру. В лавах його боєвиків можна було зустрінути полтавців, тавричан, херсонців, галичан, українців-козаків з Кубані та Дону.
А почалося все у 1918 році. Армія УНР відступала, червоногвардійці та п’яні матроси гвалтували українських жінок. В цей момент Україну могли порятувати тільки супергерої. І вони зайшлися. Генерал Тютюнник оголосив мобілізацію козаків на Черкащині, і незабаром утворився полк справжніх термінаторів з Холодного Яру. Вони здіймають над головою прапор «Воля України або смерть» і йдуть бити всіх, хто проти волі України.
Чекісти у своїх доповідях повідомляли, що кількість вояків Холодного Яру досягала 8 тисяч. Правда, зброї всім не вистачало. Тому кожен бій був одночасно моментом втрат і здобутків. Холодноярці якщо і втрачали своїх побратимів, що було великим горем, та все ж здобували у ворогів зброю, якою потім билися проти більшовицьких грабіжників України.
Головний штаб повстанців знаходився у Мотронинському монастирі. Саме там і гартувалася дисципліна холодноярців. Саме звідти почалося організоване повстання 1919 року, завдяки якому партизани-термінатори звільнили від комуністів Черкаси.
Ці успіхи мабуть і мотивували козаків повстанців до ретельного планування подальших операцій. Відбувається рада отаманів Холодного Яру. Зверніть увагу – рада отаманів. В той час, коли Україною шириться отаманщина, і кожен з військових керманичів тягне покривало на себе, дезорганізуючи таким чином всю боротьбу за збереження України, отамани Холодного Яру подають приклад. Вони об’єднуються у спільній боротьбі. Шкода, що мало таких отаманів було.
У 1920 кількість повстанців-термінаторів досягає 30 тисяч. Вони наводять на більшовиків дикий жах. Але дуже швидко бойовий запал повстанців втрачається. Більшовики здобувають перемоги над військами УНР, і просуваються майже до Варшави. Повстанці не мають нагоди організувати похід на Київ.
Та все ж, отамани Холодного Яру мали сильний авторитет та значну підтримку у місцевого населення. У зв’язку з неможливістю перемогти бунтівних отаманів, у ЧК розробили спеціальну операцію з нейтралізації та захоплення холодноярських отаманів.
І їм це вдалося зробити. Брехнею та обманом, комуністи заарештували всіх отаманів Холодного Яру. Республіка припинила своє існування. Але Юрій Горліс-Горський вважав інакше. Він пообіцяв її воскресити. І вона повернулася, лігши на сторінки його історичного роману «Холодний Яр» та закріпилася в історичній пам’яті українців.
Реінкарнація Холодного Яру
Після поразки Холодноярської Республіки термінатор Горліс-Горський веде підпільну боротьбу на території СРСР, в самому лігві червоного ворога. Він був настільки майстерним агентом, що зумів стати одним із чекістів, і зіпсував їм не одну спецоперацію. Але прийшов день, і його викрили. Сидів пан Юрій у тюрмах, психіатричних лікарнях. Але йому вдалося втекти. Довго не думаючи, Горліс-Горський мігрує на Західну Україну, де через деякий час оселяється у Львові.
У місті Лева і воскресав Холодний Яр. Пан Юрій жив прямо на площі Ринок, виходив обідати та пити каву у тогочасні «Доми легенд», «Майстерні шоколаду» та «Ресторації Бачинських», ну і звісно сидів у своєму помешканні і безперестанно клацав друкарською машинкою.
Роман «Холодний Яр», який вперше вийшов у світ в 1937 році у львівському видавництві «Дешева книга» став справжнім бестселером. Книга захоплює всіх українців, які читають та цікавляться літературою. Успіх «Холодного Яру» можна певною мірою порівняти з успіхом романів Джоан Ролінг «Гаррі Поттер». Як зараз діти влаштовують вечірки «поттероманів», грають у квідич та рольові ігри, так само і тоді молодь на Західній Україні влаштовувала тематичні ігри по «Холодному Яру».
– Навіть діти на вулицях стали бавитися в отаманів Холодного Яру, – пишуть журналісти Олег Криштопа та Андрій Охрімович у книзі «Україна. Загартована болем».
Це була справжня реінкарнація «Холодного Яру». Завдяки роману Юрія Горліса-Горського, який на власні очі те все бачив і сам же воював, історична пам’ять про боротьбу українців оселилася в наших серцях. Тому не дарма історики кажуть, що якби не Горліс-Горський, ми б майже нічого не знали про Холодний Яр.
книги за темою:
Холодний Яр
Автор: Горліс-Горський Юрій
Палітурка: тверда Кількість сторінок:424 Рік видання: 2019 Ціна: 90 грн.
Автентичне видання роману у двох частинах «Холодний Яр» здійснено за першим виданням у Львові: перша частина вийшла у 1934 році (накладом сотн. Івана Зуба), а друга з однойменною назвою — у 1934 році (видавництво «Дешева книжка»).
Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом.
На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.
Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України — або смерть!»
Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.
Книгу можна замовити тут: http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=136
