Переглянуло:

“Щоранку ми народжуємось знову. І те, що ми зробимо сьогодні, і буде мати найбільшу важливість”. Сіддхартха Гаутама (Будда Шак’ямуні).


Карантинний спосіб життя змушує сьогодні всіх проводити  більше часу із своїми родинами…
Нехай кожен його використає з користю… Нехай за турботами і заботами ми все ж мудро оцінимо кожну хвилину проведену з найближчими, найріднішими… З тими, з ким можна бути єдиним цілим, залишаючись собою… При цьому це єдине ціле, значно більше як складова частин…
Бережімо одне одного…! Шукайте радість в моменті!
Адже позитивне ставлення буде змінювати ваше Життя на краще. Людина отримує те, що вибирає, така реальність… Адже природа дуже мудра. Бо в ній все в гармонії… В ній все народжене вільним. Все навколо складається із стихій. Спробуй втримати вогонь і ти обпалишся. Спробуй втримати вітер, воду або землю, і вони пройдуть крізь твої пальці. Й ми самі складаємось з цих стихій: «Земля» – наша твердість, «Вода» – рідина в нас та наша гнучкість, «Вогонь» – наше тепло, «Повітря» – наше дихання, що несе життя… Об’єднує їх п’ята стихія ( п’ятий елемент) – ефір, який з одного боку простір, в якому все перебуває, з іншого боку – основа, сутність (квінтесенція) всього… Може цим ефіром у нас і є наше «Я», завдання якого, мобілізувавши мудрість, створювати гармонійні умови співіснування (гармонію з зовнішнім світом і світом всередині себе), пам’ятаючи при цьому, що першою умовою цієї гармонії є свобода…
І коли Мойри чи Мокоша прядуть свої нитки, а мудрі духовні наставників далеко не завжди мають явні відповіді на поставлені питання, часто задаючи тільки напрямок для пошуків, свій шлях маєш обрати сам… І цей шлях початок має всередині тебе… Не пізнавши свій внутрішній світ, не пізнаєш й навколишній. І лише після занурення в саму глибину, прийде усвідомлення – вся суть на поверхні… І тоді безліч стежок, що йдуть з різних паралелей, обов’язково зійдуться в одній точці…
То ж граймо, як грає вода на сонці, чи при світлі місяця, зірок, чи навіть маленького каганчика… Граймо до кінця, поки звучить наша ліра…
«Щоранку ми народжуємося знову. І те, що ми зробимо сьогодні, і буде мати найбільшу важливість» Сіддхартха Гаутама (Будда Шак’ямуні)
******************************************************
У нас Мокоша – богиня землі й рослинності, й богиня весни Лада, покровителька шлюбу та любові. У древніх греків Гестія – дочка титанів  Кроноса  й  Реї, сестра  Зевса, Посейдона, Аїда, Деметри та Гери, богиня вогню,  покровителька домашнього вогнища.
Гестію шанували в кожному домі і в кожній святині. Під її захистом були діти, сироти й молода сім’я. Досить було прибульцеві, гостеві чи втікачеві, коли він не мав певності, що його гостинно зустрінуть, доторкнутися до краю вогнища, і з цієї миті вважалося, що він перебуває під захистом богів.
У кожному місті палало священне вогнище Гестії. Коли хтось виїздив із дому, то просив Гестію допомогти йому щасливо повернутися до рідного порога; коли повертався, вітав її подячною молитвою. Люди, які засновували нові колонії, брали з собою полум’я з вогнища Гестії як символ єдності з рідним містом. У Римі Гестію ототожнювалася з Вестою. До нашого часу зберігся вислів «родинне (домашнє) вогнище», пов’язаний з цією богинею.

 

Микола Ternik

Ternik

Ternik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!