Переглянуло:

Любов – це як хліб…


Любов – це як хліб…
«Нас було багато в домі. І баба пекла хліб щодня. За день усе з’їдали. Через це, либонь, тільки в нас завжди на столі був свіжий хліб. Баба вставала вдосвіта і бралася за тісто. Я гадав, що це від сірого борошна в неї руки посіріли, і обличчя, і волосся, і очі… Ми їли, а вона сиділа, склавши під грудьми руки, і втішно дивилася.
«Ти так любиш пекти хліб?» – якось запитав її.
«Я люблю вас», – відповіла баба.
Минув час, і я зрозумів: любов – це як хліб. Її треба випікати щоденно, аби вона завжди була свіжою»
Мирослав Дочинець. “Розрада – гора”
**********************************
І живемо допоки щось горить всередині… Часом, воно може згаснути до ледве видних вуглинок… Ось тоді й треба, щоб у нас хватило сил, або був хтось поряд, хто склавши губи трубочкою зміг лагідно подути, й вогонь поступово розгориться і зігріє тебе … В тяжкі часи кожна крихітка тепла, кожен промінчик світла і любові може стати порятунком для всіх і кожного…
А найбільша сила, що рятує світ – любов… Як сказав великий Фрідріх Ніцше: “Що зроблено з любові, завжди за межею добра і зла”…
Найцінніші скарби, найбільші діаманти ніщо, у зрівнянні з щасливою усмішкою дитини і поцілунком старенької матері! Їм потрібно так мало – частинка добра, частинка серця, щиро подаровані нами…
Нехай пустелями не стають наші душі…
Світ нам нав’язує думки, що від нас нічого не залежить, що ми безсилі щось змінити, що й далі маємо залишатися рабами…
Не вірмо цьому…
Зло проповзає із століття в століття, а небо знову затягує дим… І все ж, життя, трохи більше ніж смерть, а світла на світі, трохи більше як пітьми…
В тяжкі часи кожна крихітка тепла, кожен промінчик світла і любові може стати порятунком для всіх і кожного… Складні часи змушують згадати про справжнє, найцінніше…
Ми не завжди можемо допомогти, не можемо повернути молодість нашим матерям, батькам, дідусям з бабусями…, але можемо дати краплину тепла, хоча б щирою повагою, хоча б зателефонувавши зранку чи вечером…
Тільки почавши з малого, змінившись самі, зможемо змінити щось навколо себе…
**********************************
Джефф Безос (засновник і керівник компанії Amazon), якось, коли йому було десять років, разом з бабусею і дідусем вирушили в подорож на машині. Дід сидів за кермом, бабуся на пасажирському місці. Всю дорогу вона безперервно курила. Незадовго до того дня Джефф прочитав, що кожна затяжка забирає дві хвилини життя. Джефф дуже любив рахувати, він швидко прикинув, скільки затяжок його бабуся робить в день, помножив це число на стаж її куріння і, постукавши бабусю по плечу, гордо заявив: «Одна затяжка – мінус дві хвилини життя, а значить, ти скоротила своє на дев’ять років! ». Він чекав оплесків своєму розуму і математичним здібностям, але замість цього бабуся розплакалася. Його дід зупинив машину на узбіччі, і вони з Джеффом вийшли. Дід тихо сказав хлопчикові: «Джефф, одного разу ти зрозумієш, що добрим бути куди важче, ніж розумним». Тридцять п’ять років по тому Джефф виголошував промову перед випускниками Прінстонського університету. Розповівши цю історію, він додав: «Сьогодні я хотів поговорити з вами про те, в чому різниця між даром звище і особистим вибором. Розум – це дар, доброта – це особистий вибір. Дарунки дістаються легко, вони – даність. А вибір може виявитися важким»…

Ternik

Ternik

×
Завітайте в наш магазин!