Переглянуло: 93

Голодомор, політичні репресії, сьогодення


До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій
************************
«Страждання завжди пов’язане з втратою. В молодості ми думаємо, що страждання нам заподіюють інші, але з віком, коли ті чи інші сталеві двері зачиняються за нами, ми розуміємо, що справжнє страждання – усвідомлювати, що ти безповоротно втратив когось» Грегорі Девід Робертс «Шантарам».
************************
Дізнаючись про жахіття тих часів, мимоволі задаєшся питаннями про те, як таке могло бути, невже люди могли з цим змиритися? Хто винен?
А що сьогодні?
Немає в світі жодної країни, де випускник не знає державну мову. Окрім України…
«Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе». (Оксана Пахльовська, д-р філологічних наук).
“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову” (Л. Костенко).
Видатний англійській філософ Джон Стюарт Мілль відзначив: “Серед людей, яким бракує почуття солідарності, особливо якщо вони читають та розмовляють різними мовами, не може існувати і спільна громадська думка, необхідна для діяльності представницького врядування. Впливи, які формують громадську думку — і, отже, визначають ухвалення політичних рішень, — будуть різними у різних частинах країни. В одній частині будуть довіряти зовсім іншій категорії лідерів, ніж в іншій”. Хіба ж не це ми спостерігаємо в українському політикумі сьогодні?
То хто ми?
Немає в світі жодної країни, де президентом стає людина, яка перед цим порівнює свою батьківщину з повією. Кепкує з трагедій свого народу (сеньйор голодомор)… В час коли народ відстоює свої права, силовикам пропонує ебонітові палички. В час коли агресор убиває наших людей, захоплює наші землі – кепкує про відсування границь, дає концерти окупантам й колаборантам…
Манку́рт — людина зі стертою історичною пам’яттю. Термін походить із тюркського міфу і був популяризований Чингізом Айтматовим у романі «І довше століття триває день» (1980). За Айтматовим, людину перетворюють в бездушне рабське створіння, повністю підпорядковане господарю, якщо вона забуває свою Батьківщину, мову та історію.
Киргизька легенда, згадана в романі, описує жорстокий шлях створення манкурта, людини, котра забуває все, окрім своїх основних функцій і тому стає ідеальним рабом. Полоненому вдягали на поголену голову щось схоже на шапку, що була свіжою шкірою верблюда. Раба залишали в пустелі на кілька днів із зав’заними руками та ногами і колодкою на шиї, аби він не міг доторкнутися головою землі. Шкіра верблюда під сонцем стискалася, здавлюючи голову, верблюдяче волосся вростало в шкіру. Це разом зі спрагою завдавало пекельних мук полоненому. Він або помирав або залишався жити, забуваючи про своє минуле та ставав ідеальним рабом. Манкурти цінувалися більше, аніж звичайні раби.
Тільки поважаючи та цінуючи своє, можна по справжньому поважати інших… А це основа цивілізованого співіснування всіх людей доброї волі, які поважають Україну, для яких Україна є Батьківщиною. А манкурти, можуть бути тільки рабами…
Пам’ять минулого не тільки дань безневинно загинувшим чи героям тих днів, а й одна із найважливіших складових прийняття вірних рішень сьогодні. Й вакцина. Вакцина проти байдужості, адже для тріумфу зла потрібна лише бездіяльність хороших людей.
“Сліди багатьох злочинів ведуть в майбутнє” С. Є. Лец.
А світ. Світ завжди в наших руках…
Бачимо. Розуміємо. Миритися з цим не будемо. Як не мирилися й наші предки.
Потрібна історична правда.
Український народ чинив найзапекліший збройний опір окупації більшовиками.
“Справи на Україні геть кепські… Якщо не візьмемося просто зараз за виправлення становища, Україну можемо втратити”, — писав Сталін своєму найвірнішому поплічнику Лазарю Кагановичу в серпні 1932 року.
Україна завжди викликала особливе занепокоєння Кремля. Активна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство сприймалися Москвою як реальна загроза існуванню СРСР.
Загалом впродовж 1930-го року в Україні ГПУ зафіксувала понад 4000 масових виступів. Кількість учасників цих виступів оцінюється у майже 1,2 млн. осіб.
У різних регіонах продовжували діяли партизанські загони. Про окремих їхніх лідерів в українських селах складали легенди.
Злочин геноциду став реакцією тоталітарного режиму на постійний спротив українців.
Голодомор, як влучно зауважив український історик Богдан Патриляк, став сталінською відповіддю на мільйонний український “Майдан” початку 1930-х.
Голодомор був задуманий комуністичним керівництвом з цілком певною метою — знищити Український народ, зламати його волю до спротиву, позбавити національної ідентичності. У мові Сталіна це звучало — “перетворити Україну… у дійсно взірцеву радянську республіку”.
Здавалось би, режим досягнув свого. Українське село змовкло.
Але Голодомор не зламав Український народ. Серед мільйонів поламаних людських доль, були й мільйони тих, хто не втратив людської гідності і віри. Крізь голодоморні страждання вони пронесли любов до України та надію на краще життя.
А підсумком цієї незламності Українського народу став Загальнонаціональний референдум 1 грудня 1991 року, у якому понад 90% українців підтвердили незалежність України.
Пам’ятаємо цей страшний злочин проти нашого народу споконвічним нашим ворогом!
Пам’ятаймо, щоб не допустити в майбутньому. Україна має бути українською!
Використанні матеріали: http://www.istpravda.com.ua/articles/2016/11/23/149335/

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!