“Раб мріє не про свободу, а про своїх рабів” Марк Ту́ллій Цицеро́н.

Депутати московії в українському парламенті. Їх ні влада ( вони самі її частина), ні тим більше правоохоронні органи “не помічаючть”. Для значної частини влади Федина та Маруся Звіробій небезпечніші…
Коли ми почнемо думати, робити висновки, коли почнемо діяти..?
**************************
“Раб мріє не про свободу, а про своїх рабів” Марк Ту́ллій Цицеро́н
“Раб, який не звільнився, а був звільнений, не знає що йому робити. Він буде або сумувати за колишнім рабством, або шукати собі нового господаря” Абульфаз Ельчибей.
Манку́рт — людина зі стертою історичною пам’яттю. Термін походить із тюркського міфу і був популяризований Чингізом Айтматовим у романі «І довше століття триває день» (1980). За Айтматовим, людину перетворюють в бездушне рабське створіння, повністю підпорядковане господарю, якщо вона забуває свою Батьківщину, мову та історію.
Киргизька легенда, згадана в романі, описує жорстокий шлях створення манкурта, людини, котра забуває все, окрім своїх основних функцій і тому стає ідеальним рабом. Полоненому вдягали на поголену голову щось схоже на шапку, що була свіжою шкірою верблюда. Раба залишали в пустелі на кілька днів із зав’заними руками та ногами і колодкою на шиї, аби він не міг доторкнутися головою землі. Шкіра верблюда під сонцем стискалася, здавлюючи голову, верблюдяче волосся вростало в шкіру. Це разом зі спрагою завдавало пекельних мук полоненому. Він або помирав або залишався жити, забуваючи про своє минуле та ставав ідеальним рабом. Манкурти цінувалися більше, аніж звичайні раби.
«Потрібно по каплі видавлювати із себе раба…» Антон Чехов
Є те, чого прощати не можна, є ситуації, коли мир неможливий…, й кожен має визначити межу… Згадаймо, що толерантність – медичний термін, що показує нездатність організму чинити опір проникненню сторонніх тіл. А повна толерантність – це смерть…
Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, так вигідну маніпуляторам…
“Якщо боягузтво теперішніх батьків називають обережністю, обов’язково настане час, коли рабство дітей назвуть відданістю” (Джохар Дудаєв).
«Не думай про день сьогоднішній – про нього подбали наші батьки. Думай про день завтрашній – щоб не прокляли нас наші діти» ( х / ф «300 спартанців»).
**************************
Сьогодні помилки, а іноді і відверта зрада наших політиків та дипломатів виправляються кров’ю наших хлопців…
Війна з мовчазної згоди світу, всупереч міжнародним гарантіям і показному співчуттю…
І якщо кров убитих земляків, серце твоє не стискає … Ти мертвіше тих, хто убитий! … І страшніше тих, хто вбиває! …
Білорусь. Позиція кожної людини щодо подій, дуже багато про неї говорить…
А світ сьогодні дуже стрімкий, тому важко передбачуваний та надзвичайно взаємозалежний. Й на 100% згоден з тим, що колись сказала екс – президент Литви Даля́ Грибауска́йте щодо подій в Україні: «Європа прокинеться і жахнеться тоді, коли Росія почне влаштовувати на її території теракти. Ось тоді не лийте сльози, а згадайте, як ви закликали Україну до мирних переговорів »….