Щось ми робимо не так, або дозволяємо з собою робити…
Щось ми робимо не так, або дозволяємо з собою робити…
************************************************
«Виробництво занадто багатьох корисних речей, – писав Маркс, – приводить до того, що з’являється дуже багато непотрібних людей».
Для чого вони? Система вимагає економічного примусу рабів до постійної роботи. Щоб змусити Сучасного раба працювати без зупинки на неї до смерті. Для цього потрібно, щоб коштів, зароблених рабом за 1 місяць, вистачало, щоб оплатити житло за 1 місяць, їжу за 1 місяць, проїзд…, та ще змусити гнатися за ілюзорними потребами, нав’язаними системою… А якщо щось і вдається зарезервувати, то до першого надзвичайного випадку… Пенсія також є великою фікцією, тому що раб-пенсіонер віддає всю пенсію за житло і їжу, і у раба-пенсіонера не залишається вільних грошей.
Щось ми робимо не так, або дозволяємо з собою робити…
************************************************
Настав момент істини. Ще не пізно, але час прийшов… Прийшов час переоцінки цінностей, позбавлення від ілюзій і ріщучих дій… При цьому “моя хата скраю” вже “не проходить”, занадто взаємов’язаним став світ… А коронавірус – це черговий дзвінок людству про те, що пора починати адаптуватися до майбутнього. А все нове – добре забуте старе…Шляхи, які ми вибираємо зараз, вірні або помилкові, мало відрізняються від тих доріг, які вибирали колись давним-давно. Все це вже неодноразово розібрано письменниками, і те, що потрапляє в заголовки сьогоднішніх газет, часто можна знайти на сторінках романів колишнього часу… І сьогодні, коли все закінчиться (пандемія), і ми дізнаємось яким саме чином у світі відбувся перерозподіл власності, ресурсів і політичного впливу, ми дізнаємось бгато цікавого… А потім, нас протягом місяця перекують у наступну модель сприйняття реальності. Це й називається Матриця…
Світ трансформується під нову реальність, а пандемія в якійсь мірі послужить каталізатором змін. Змін для тих, хто виживе… І якими будуть ці зміни – залежать від нас…
