20 липня починається Перуновий тиждень.
20 липня починається Перуновий тиждень. Велесова Книга: «Слава Богу Перуну вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно вперед по стежці веде. Тому, що єсть він воїнам суд і честь, і яко злато рун – милостив, всеправеден єсть».
Перун – Бог військової звитяги, охоронець Прави, уособлення наймогутніших сил Всевишнього Рода як на небі, так і на землі, повелитель блискавки і грому. Для славлення Перуна, який ототожнювався з дубом висаджувалися діброви – Священні Гаї. Дуб є означення Дерева Роду і єднання з Богами, а також міці Перунової, бо він – воїнська сила великого Роду є, яка опікується дотриманням Справедливості та законів Прави. Перун – покровитель грози, зростання, родючості, війни, заступник воїнів, вогню, сили, влади. Восени Перун замикає небо і йде відпочивати на Алатир-камінь, а його брат Велес переймає охорону і опіку Яви (явного світу). На Благовіщення (25 березня) і Благовісника (26 березня) – Блискавка і Грім знов повертаються на Землю……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
20 – 27 липня — ПЕРУНУВАННЯ, ПЕРУНІВ ТИЖДЕНЬ.
Відзначається трьома основними святами.
20 липня – свято ГРОМОВЕРЖЦЯ ПЕРУНА. ПЕРУН – Бог наймогутніших божественних сил неба і землі, блискавки та грому, грози.
ПЕРУН — це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги славетних Пращурів наших, яким заповів Сварог: “Щоб персти ваші утрудились о рала ваші, а мечами своїми здобували Незалежність нашу!” – ВЕЛЕСОВА КНИГА.
ПЕРУН – великий будитель душ орійців та захисник воїнства на полі ратної борні. Вої-ратаї, ідучи боронити рідну землю, клялися ПЕРУНОМ, що не осоромлять слави предків.
Слава Богу
ПЕРУНУ Вогнекудрому,
який стріли на ворогів верже
і вірно по стежці вперед веде,
бо єсть Він воїнам – суд і честь,
і яко златорун, милостив –
всеправеден єсть!
ВЕЛЕСОВА КНИГА.
Восени ПЕРУН замикає небо і йде на відпочинок. Всю зиму він відпочиває на АЛАТИР-КАМЕНІ, а першим весняним громом, вдаряючи своєю замашною палицею по каменю, креше з нього блискавиці, розводить полум’я грози і, заварюючи чудодійний напій живої води (дощу), воскрешає землю, повертаючи їй життя. Заразом проганяє Мару і холод. Так само добуває він полум’я тертям палиці від сонячного колеса.
ПЕРУН – Бог, який не лише дарує життя, але й карає людину за її провини. Давні українці знали, що своєю Перуновою силою громовик вцілює у нечестивців. Грім і блискавка ПЕРУНА – найстрашніша кара для тих, хто порушує клятви Богам і в клятві не дотримує слова.
Славлення біля великих старих дубів — священних Перунових дерев. Ритуальні братчини, споживання жертовного м’яса кабана, бика або півня. Освячення води «перуновими топірцями», виплiтання дубових вінків i покладання їх на голови чоловікам для мiцностi й здоров’я.
22 липня — ПЕРУНИЦЯ (Блискавиця) — жіноча пара Перуна-громовержця. В її день не працюють у полі, щоб не ображати Богиню
27 липня — ЧУР, ПРАЩУР, ПАЛИКОПА (з санскритського цур — палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом “межового вогню” — він пильнує майно і власніть Роду (“Чур моє!”, “Цур моє!”). Спом’янемо своїх Чурів-Пращурів, щоб опікувалися нашим збіжжям, щоб зберігали не тільки наші снопи, а й нашу Русь-Україну та наші Рідні Звичаї. Велесова Книга оповідає: “Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками, — тим Богам почитання маємо дати і од них радощі маємо”. В цей день роздають дітям печиво “сончата”, стрибають через багаття. Вшановують також Дажбога — покровителя обжинок. Вшановуючи ПАЛИКОПУ і ПЕРУНА в ім*я СОНЦЯ ДАЖБОГА, у цей день запалювали громницю, свічку, освячену на Великдень, “щоб і оселю, і копи в полі зберіг від пожежі”.