Переглянуло:

Перший день зими, черговий чистий аркуш…


Перший день зими, черговий чистий аркуш…
*****************************
З першим снігом, все якось відразу стає чорно – білим. Неначе символізуючи двоїстість усього пов’язаного із земним життям і фізичною основою людської природи, з усіма його бажаннями й афектами.
«Павутина нашого життя – це змішана нитка, доброго й поганого разом», писав Шекспір. Усе матеріальне характеризується складним поєднанням добра і зла, світла і тіні, радості і суму, позитивного і негативного…» Волтер Леслі Вілмсхерст «Сенс масонства».
З іншого боку, життя – не зебра з білими і чорними смугами, а шахівниця. Важливий кожен хід, кожна нова ситуація – результат твоїх дій.
І якщо сьогодні все добре, не втрачай пильності, позитивні відчуття – лише показник того, що твої ходи поки що були вірними, але при цьому, сама гра ще продовжується.
Тому, як би не було складно, намагаймося залишатися гравцями, а не фігурами в чиїсь черговій партії.
В шахах пішак ходить завжди на одну клітинку, але іноді, саме цей один хід вирішує долю партії. В житті, при вирішенні конкретної проблеми, так же як в шахах, є конкретна шахова дошка, шахові фігури й обмежений час до кінця кожної партії. Перевагу має граючий білими (потрібно бути на крок попереду). В швидкозмінні ситуації стратегічні плани мають бути окреслені, а шляхи досягнення мають коригуватися відповідно із аналізом поточної ситуації, оперативним на неї реагуванням…
Життя гра.
І хто ж виграє у цій грі, той хто найсильніший..?
І так, і ні, все складніше. Там де є сила – часом не вистачає свободи, а там, де немає сили – свободи часом ще менше.
З ілюмінатора літака ви бачите точку, ближче – машину, ще ближче – людину на задньому сидінні. Все залежить від відстані і кута зору…
Для ефективного аналізу проблем чи взагалі? Тоді може понять добре і погано, чи добро і зло взагалі не існує?
Там де бере участь не одна людина, поняття добре і погано/добро і зло – стають змінними величинами. Й часто, коли з’являється однозначність, особливо, коли її штучно формують – відбуваються трагедії…
Потрібно вирішувати самому. І дотримуватися цього в житті…
Дух орла важливіший за силу лева… Впевнена в собі людина, карбує кожен крок в житті, немов срібна шахова фігура по розкресленій дошці: впевнено і гордо. Впевненість в собі, своєму успіху, змушує звужувати число прорахованих варіантів та кількості ходів вперед, приділивши максимум уваги аналізу поточної ситуації ( в цьому відмінність від авантюризму), додає рішучості та швидкості дій. А побачити ясно справжню ситуацію, значить зробити так, щоб ходи відкрили себе самі. І тоді, навіть простір навколо, починає дихати в унісон, медовим теплом успіху, а саме мужнє серце завмирає в передчутті перемоги…
Мудрості й сили! Й нехай Вам пощастить!
********************************************
Холод зимової ночі, що насувається, сковує, ще звечора огортаючи білою пеленою, він прагне стримати, сповільнити рух життя, але вітер… Вітер – споконвічний лихий мандрівник – розриває дрімотний серпанок, відносить клапті геть.
Ми бачимо чисте зоряне небо, а зірки бачать нас. І у шепоті ночі чути голоси Духів…
Й може ці Духи, чи сама зима намагається зафарбувати все білим, знову й знову замітаючи все іскристим снігом.
А може зима вкриваючи все білим снігом, дає нам черговий чистий лист..? Щоб ми пригадали, що самим життям нам подаровано безліч кольорів. І саме білий – щоб щось почати спочатку, а холод – зміцнює волю і сили? Може тому змушує сніг нас мружити очі й запалює в них іскорки?
Для того, щоб намалювати нову картину, потрібен чистий лист. Щоб бачити світ кольоровим – потрібен чистий, ясний погляд. Щоб дивитися на життя зі своєї дзвіниці, треба побудувати Храм у своїй душі.
Тож нехай в нас вистачає сил і мудрості розфарбовувати своє життя за своїм бажанням, з радістю і мудрісю зустрічаючи кожну пору року, й будь яку погоду чи негоду. Пам’ятаючи і цінуючи кожну хвилину життя.
«…Ми відповідаємо тільки за цей момент. Решта – пам’ять і уява. Всі ми буваємо просвітленими, а буває припускаємось прикрих помилок, буваємо добрими або жорстокими в певні моменти. Звертаючи увагу на даний момент і наступні, ми визначаємо якість свого життя» Ден Міллман.
Не буває двох однакових людей, днів, сніжинок. Може в цьому і є один із секретів досконалості?
«Прагніть до досконалості в усьому, що ви робите. Беріть краще з того, що існує, і зробіть краще. Якщо кращого не існує, створіть його» Фредерік Генрі Ройс.
«Не потрібно додумувати занадто багато. Так ви створюєте проблеми, яких спочатку не було» Фрідріх Ніцше.
«Мало володіті видатними якости, треба ще вміті ними користуватись» Франсуа де Ларошфуко «Максим і моральні роздуми».
Вірмо в себе…
“У кожному зимовому серце таїться тріпотлива весна, а за покровом кожної ночі – усміхнений світанок” Хазрат Інайят Хан.
А щоб усвідомити цінність простих речей, помічати в житті доброту і красу, потрібно відчути фон, на якому їх відчуваємо. Відчувши, зрозуміємо, що це одне із основних джерел внутрішньої сили. Сили, щоб тепла всередині вистачало щоб не просто пережити зиму, а й зрозуміти, що вона частина року, циклу нашого життя, такого ж прекрасного й неповторного…
Може саме тому, зима, крім усього, вчить визнавати, що весь світ вільний – все має право бути таким, яке воно є. Якщо весною дерево дарує тобі квіти, літом – тінь, восени – плоди, невже ти захочеш в подяку вирвати його з землі і забрати з собою..? Відпускай речі, залишаючи відчуття, з відчуттів, концентруйся на позитивних. Й нехай вони дадуть тобі силу та волю пережити зиму, мудрість доглядати за садом, й весною дерево знову розквітне. А деякі речі, коли ти полюбиш їх, стають твоїми назавжди. І якщо ти спробуєш відпустити їх, вони тільки зроблять коло і знову повернуться до тебе – вони стануть частиною тебе…
У природі перепад тиску викликає вітер, мороз – лід на озері, а дощ – річки по бруківці. У житті все з такою ж послідовністю – немає наслідку без причини. Усвідомлення своєї суті приносить радість, радість приносить оптимізм, оптимізм запускає рішучість, а рішучість виробляє дії, результатом яких і є нова порція радості.
Точно так же будується ланцюжок, що призводить до депресії…
І не шукайте щастя в тимчасових речах, адже тоді й воно буде тимчасовим.
Існуйте – і життю не залишиться місця всередині Вас.
Живіть, і життя буде дихати всередині Вас на повні груди!
Й тоді…
«В один прекрасний день сонце, як пустотлива дівчинка, висуне руку крізь розриви в хмарах і ніжно, тихо, немов шукаючи на дні глечика зі старим загравшим саке упущену туди золоту каблучку, пробудить від сну світ» Кобо Абе.

Ternik

Ternik

×
Завітайте в наш магазин!