Про ідеологію нелюдів
На рубежі другого і третього тисячоліть до нас повертається правдива історія, правдиві знання, які надають змогу зробити висновки і дати справедливу оцінку минулому, щоб свідомо будувати майбутнє.
Людство лише за останні сто років переживає вже Третю світову війну, не досягши за тисячоліття християнської релігії духовного розвитку, не кажучи вже про якесь просвітлення.
Обман, подвійні стандарти, егоїзм, лукавство, грошолюбство — це лише початок довгого переліку “болячок”, якими заражена релігія усіх без винятку країн світу.
Треба визнати, що християнство не збагатило людство ні науковими відкриттями, ні художніми, чи іншими творами. Протягом цих двох тисяч років, церква лише руйнувала, знищувала, поневолювала та розв’язувала, або підтримувала війни.
Жодної доброї справи для людства християнська церква не створила. Одних тільки скарбів Ватикану вистачить, щоб перемогти голод по всій землі.
Коли християни захопили владу і ствердилися в Європі, тоді розпочалися роки духовної темряви і страждань для всього населення. Були знищені витвори мистецтва, наукові школи ( математичні, філософські ), скульпторів і ремісників тонких справ майже не залишилося.
Лікарів винищили всіх, через що отримали чуму і ще багато вірусних захворювань. Ворогом став навіть той, хто умів читати і писати.
З кожого багатого і знатного роду в якості заручника забиралися діти в монастирі. Зникли водогони, фонтани і каналізація, знаменитий римський акведук просто не було кому відремонтувати.
Історія написана християнськими дурисвітами на 99% складається з брехні, все що було розумне і незалежне ховалося в ліси і гори щоб зберегти хоча б крихти знань для наступних поколінь, а хто не заховався, того спалили на вогнищі.
Подивимося на перші століття нової ери. Християни ще не дуже відчули смак свого панування, але вже досить швидко почали ображатися. В першу чергу християн ображали Гомер, Софокл, Евріпід, Есхіл і інші класики античної літератури, тому що в їхніх творах згадувалися інші Боги. Відповідно викладання Гомера було заборонено, книги по можливості вилучалися або псувалися. Потім християни почали входити у смак і вже зрозуміли, що ображатися можна з будь-якого приводу.
Християн почали ображати античні статуї і античні храми, храмова культура, храмове мистецтво, фрески, розписи, мозаїки. І тут ображені християни, скориставшись тим, що придбали вагу в суспільстві, почали знищувати все. Античні статуї знищувалися тисячами, античні храми зносилися і розбивалися в дрібний щебінь (наприклад храм Серапіса), збивалися мозаїки, змивалися фрески, будь-які дрібні прояви так званого язичницького культу: дріб’язкові віночки або лампадочкі домашнім Богам були приводом для страшно ображеної реакції, з написанням доносів, приходом солдатів і репресіями.
Знищивши практично всю античну культуру, всю матеріальну базу античної культури (те, що зараз є в музеях – це жалюгідні крихти того, що могло б бути насправді), християни стали шукати, чим би ще поображатися. Досить легко християни знайшли, що могло образити їх релігійні почуття. Звичайно – книги. До цього вони знищили всі філософські школи, які теж ображали їх своїм існуванням, тому що не всі там були їхніми прихильниками.
Практично всі античні бібліотеки, що містять тих авторів, в яких вживалися імена Зевса, Осіріса, Ісіди, Гери, Діаметри, тобто Богів конкуруючих з Богом християн, були знищені.
У 391 році єпископ Феофіл допалив, нарешті, Олександрійську бібліотеку.
За різними оцінками, у період розквіту у ній працювало понад 100 вчених
В Олександрійській бібліотеці було від 40 до 400 тисяч папірусних сувоїв (Авл Геллій, наводив максимальну оцінку розмірів бібліотечного фонду – 700 000 сувоїв («Аттичні ночі», VII, 17, 1-3).
У перекладі на сучасні книги приблизно 100 тисяч оригінальних книг. З цієї скарбниці людської думки до наших днів дожили поодинокі екземпляри, та й ті в уривках. Все це було знищено церквою під час “боротьби з язичництвом”.
А благочестивий імператор Валент закликав зібрати по всій Антіохії всі книги дохристиянського періоду і спалити, а якщо спалити буде неможливо, то закопати в землю. У 590 році папа Григорій поставив крапку в цьому питанні, наказав знищити всі книги дохристиянського характеру.
У 228 році Афиней Навкратський в своєму «Бенкет філософів», згадавши майже 800 імен письменників, описав 1500 назв літературних творів, які до нас взагалі не дійшли.
Це були плоди ображених християн. Причому ніколи неможливо передбачити, що може образити християн, і до якої міри образа їх почуттів буде сильною і несподіваною, адже протягом майже 100 років християн ображав іконопис.
Ікони палили, закопували, дірявили, виколювали очі, розбивали об голови іконописців, а руки іконописців пекли розпеченим залізом.
Християн ображав факт іконопису, правда потім ситуація змінилася і їх стали ображати ті, кого ображав факт іконопису, але це питання зовсім інше.
Ображав християн Бруно, Галілей, астрономічні відкриття. До такої міри їх образило відкриття малого кола кровообігу у людини, зроблене Мігелем Серветом, що вони спалили Мігеля Сервета.
Християн образив винахід електрики, варто почитати істерики попів і наших і західних з цього приводу. Ображали християн лампочки, автомобілі, винахід залізниці, винахід рентгена, тому що перші ж рентгенівські знімки не показали місце базування душі в людині.
Образив християн Сєченов, виходом своєї книги «Рефлекси головного мозку».
Образила анатомія і сам факт заняття нею; анатомів переслідували.
Навіть в XIX столітті (в 1824 році) казанські семінаристи громили анатомічні колекції Казанського університету.
Сучасні чесні історики і науковці підрахували, що людство через християнських – мракобісів втратило десь 500-600 років в розвитку, а війни, які розв’язували ці фанатики, забрали сотні мільйонів невинних жертв .
Тисячолітнє духовне поневолення і знищення духовної культури українців зробило свою чорну справу. Ми досі не господарі на своїй рідній землі.
З дітей Творця українці перетворилася на меншовартнісних рабів.
Апогеєм всього став заклик і “благословіння” голови сатанинської москальскої церкви кирила гундяєва вбивати українців і пряма участь попів у підтримуванні геноциду та розв’язуванні війни проти нашого народу.
У червні 2015 року папа Римський Франциск після окупації росією Криму і частини Донбасу прийняв у Ватикані кремлівського кривавого карлика путіна, руки якого уже були по лікті в крові вбитих його військовими дітей, жінок, мирних жителів Чечні, Грузії, Сирії, України, пасажирів малайзійського літака.
Понтифік вручив серійному вбивці, воєнному злочинцю путіну медаль “Ангел миру”, яка, за словами Франциска, “має здатність вигравати всі війни і створювати солідарність між націями”,- повідомляє “Religion News Service”.
Що являє собою центр християнської релігії – Ватикан з середини? Це — міжнародний мафіозно-фінансовий релігійний «Спрут», католицькі щупальця якого є майже в 160 країнах світу, який активно впливає на геополітику сильних світу цього і тримає в покорі майже півтора мільярди свої вірян-католиків.
Якби відкрили архіви і таємну бібліотеку Ватикану і провели міжнародну незалежну фінансову експертизу діяльності його банку «ІРС» за всі роки його діяльності і обнародували її результати — християнський світ ужахнувся б.
Немає впевненості, що після цього християнська релігія змогла б зберегтися.
Автор: Ірина Омельченко
Книгу Мага Віра можна замовити тут:
https://sribnovit.com/product/maha-vira-lev-sylenko/
МАГА ВІРА. ЛЕВ СИЛЕНКО.
«Мага Віра» — фундаментальна праця українського філософа Лева Силенка (США) — лідера руху за утвердження серед українців Рідної Української Національної Віри. Книга видана українською мовою у Нью-Йорку 1979 року на 1427-ми сторінках. Написанню великої праці передували численні багаторічні поїздки Силенка тими країнами й краями, де мешкали «стародавні українські племена» оріїв, пелазгів, укрів (Індія, Іран, Палестина, Мала Азія, Італія, Греція, Західна Європа та ін.).«Мага Віра» — праця енциклопедична, багатопланова й широкомасштабна за змістом, проста й доступна за формою.Язичницьку (сонцепоклонницьку) українську національну віру автор подає в контексті історії України з найдавніших часів до наших днів. На широкому історіографічному, архівному та археологічному матеріалі розповідається про утворення і розвиток на степових обширах від Прикарпаття до Дніпра країни Орачів — Стародавньої Оріани, що є першоназвою України (V—IV тис. до н. е.).Автор доводить, що саме Україна-Оріана є колискою людської цивілізації (тут начебто вперше приручено коня, винайдено колесо і плуг, прокладено першу борозну, спечено першу хлібину, тут складено першу у світі — «трипільську» — абетку). Численними фактами Силенко стверджує відому наукову концепцію про те, що Оріана-Україна є Праматір’ю всіх індоєвропейських народів, а давня українська мова (санскрит) — є основою, першоджерелом всіх індоєвропейських мов.
