Кризи й трагедії, смути і війни…

Ніщо не може зрівнятися з горем батьків, коли їм доводиться хоронити дітей.
Щире співчуття…
***
Людство доживши до XXI століття не навчилось протистояти силам природи, повністю убезпечити себе, не навчилось бути з природою в гармонії…
Кризи й трагедії, смути і війни завжди приносять багато горя людям, одночасно, вони лакмусовий папірець світлості людства. Тяжкі часи, нас випробовують. І чим вони складніші, важчі – тим точніше іде сортування…
***
А це не землетрус чи інший природний катаклізм (фото справа), не кадри з фільму після атомної війни. Це так в XXI столітті «братній народ» несе «руський мір» в Бахмут…
***
Зруйновані міста і села, мільйони розділених сімей, вбиті й скалічені люди, вмить подорослішавші діти, у яких вкрали дитинство, батьки яких – прості українці, ставши сьогодні героями, платять своїми життями, щоб не стали манкуртами їх діти…
***
Епохи народжуються у війнах. Війни змінюють світ. Жодна імперія не розпалася без війни. Нині відбувається крах останньої, чи не найбільш безглуздої — московитської. Формально проголошена Петром Першим на початку XVIII століття, вона проіснувала 300 років і запам’ятається виключно людожерством. Україні випала історична місія поховати її.
Збігнев Бжезинський у «Великій шахівниці» виявися чи не першим і єдиним, хто пророче передбачив ключове значення України для майбутнього Євразії та всього світу.
От тільки… Якою ж дорогою ціною!